Театр на барикадах

Написано перші дві п єси про Євромайдан

Текст: Анастасії Головненко

Фото: взяті з офіційних груп проектів, а також з сайту ТСН

Раніше ми анонсували зібрання драматургів та режисерів задля записування хронічки подій Євромайдану. Такі зустрічі є вільними для відвідування представниками будь-яких театральних та політичних вподобань. Оскільки події революційного змісту в центрі Києва усе ще відбуваються, такі зустрічі тривають.

Метою свідчого проекту «Прийшли з Майдану» є створення вистави, можливо, декількох — для української сцени. Зрозуміло, що режисерсько-акторський склад майбутньої вистави визначиться вже після оприлюднення готового тексту п’єси, однак організаторами проекту є драматург «Нової драми» Наталя Ворожбит та режисер театру ім. Івана Франко, Андрій Май. Орієнтовно — це основа команди, яка створюватиме майбутню виставу. До того ж, ще до створення проекту свою підтримку митцям висловив московський Театр.doc.

«Дорогая Украинская новая драма! Немедленно собирайте материал по событиям 30 ноября! Берите интервью у участников, у всех, кто был свидетелем. Это важно сделать в первые же дни, иначе все потом обрастет мифологией и фразами из фейсбука и газет; люди свои слова заменят чужими. И давайте сделаем из этого свидетельскую драму. И спектакль, конечно же».

Михаил Угаров, художественный руководитель Театр.doc

«Друзья мы готовы оперативно показать в доке в любой момент то, что вы будете делать».

Елена Гремина, российский сценарист и драматург «новой драмы»

Зустрічі «Прийшли з Майдану» тривають стільки, скільки вже стоїть Майдан. Перед Новим роком, коли обстановка в центрі Києва стала стабільно спокійною, такі зустрічі пропонувалося призупинити — почалася активна «домашня робота» драматургів із назбираним матеріалом, почали писатися п’єси та розшифровуватися сотні гігібайтів відзнятого відео та аудіозаписів. За кількатижневу перерву роботи проекту було створено перші п’єси про Майдан: «Каша з Януковича» Дана Воронова та «Синій бус» Дмитра Левицького. Найближчим часом ми опублікуємо обидві п’єси.

Дан Воронов «Каша с Януковича». Часть 1. Читать

Дан Воронов «Каша с Януковича». Часть 2. Читать

Дмитрий Левицкий «Синий бус». Читать

16 січня зустрічі поновили у зв’язку з прийняттям низки законів, що спричинили бурхливе невдоволення серед населення та активізацією подій на Майдані. Оскільки, вистава планується документальною, проект не може припинити своє існування до остаточної розв’язки подій, довкола Євромайдану.


Другие статьи из этого раздела
  • The Living Theater — досвід театру непокори…

    The Living Theatre — класичний зразок політичного театру — заснований у 1947 році студенткою Джудіт Маліна, емігранткою із Німеччини, та Юліаном Беком, художником-експресіоністом із Нью-Йорка. У різні часи в його складі були як зірки Голівуду, так і звичайні волонтери без акторської освіти, але всі його учасники прагнули впливати на соціальну та політичну дійсність.
  • «Пилоболус»: «Мы всегда отвечаем „да“ на поступающие из космоса предложения»

    Робби Барнетт основатель и арт-директор танцевального коллектива «Пилоболус» об авантюрных грибах, силе коллективного мышления и людях, которые их вдохновляют
  • Танец Буто: твоя важность отменяется, или другая дорога на гору Фудзи

    Концептуально задачу Буто можно описать так — убрать свое «Я» из центра мира. Человек ведь воспринимает себя как центр миропорядка. В эпоху Возрождения была сформулирована идея о том, что человек — самоценен, а его жизнь — уникальна, и это легло в основу гуманизма. В Буто — все наоборот — человеческая жизнь не является ценностью, твоя важность отменяется. И все тренинги служат тому, чтобы ты принял это не умозрительно.
  • Програма заходів «Тижня актуальної п’єси» 22–30 жовтня 2011 року

    Події фестивалю проходитимуть на сценах театрів-партнерів: Київського академічного Молодого театру, Центра сучасних мистецтв «ДАХ», Київського академічного театру на лівому березі Дніпра, Театру «Відкритий погляд» тощо. Також, в рамках фестивалю «Тиждень актуальної п’єси» у Черкаському обласному музично-драматичному театрі імені Т.Г.Шевченка відбудеться прем’єра документальної вистави про Черкаси — «Місто на Ч.» Проект ініційовано театром під керівництвом Володимира Осипова та незалежним центром ТЕКСТ (Наталія Ворожбит, Андрій Май, Марися Нікітюк).

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?