«Тиждень актуальної п’єси». Конкурс16 июля 2011

«Тиждень актуальної п’єси» оголошує про відкриття драматургічного конкурс для українських драматургів. Свої нові п’єси та короткі автобіографії можна присилати на адресу конкурсу ukrainplay@gmail.com до 1 жовтня 2011-го року. П’єси будуть розглянуті експертною колегією організаторів, до 5 жовтня буде сформовано список п’єс, які будуть рекомендовані молодим режисерам для підготовки читок.

Фестиваль «Тиждень актуальної п’єси» проходитиме вдруге (проект стартував в травні 20011-го року під назвою «Тиждень української актуальної п’єси») з 22-го по 29 жовтня в театрах Києва. В жовтні читатимуться не лише найкращі актуальні п’єси українських драматургів, а й тексти найвиразніших закордонних представників нової драматургії. Фестиваль проводитимуть Центр «Текст», «Молодий театр», ЦСМ «ДАХ», театр «Відкритий погляд», Центр ім. Вс. Мейєрхольда (Херсон) та ін.

Також оголошуємо про можливість реалізації найкращих українських п’єс, що читатимуться на «Тижні актуальної п’єси». Режисерам, котрі візьмуться за сценічне представлення текстів, що за результатами читок обере експертна комісія, буде запропоновано 10 000 грн. на постановку п’єси або в приміщенні одного з партнерів фестивалю або на незалежних майданчиках.

Умови конкурсу:

1.П’єси мають бути надісланими до 1 жовтня 2011 року на адресу ukrainplay@gmail.com

2. П’єси не обмежуються за обсягом, але вітається оптимальний обсяг до 40-а сторінок

3. П’єси не обмежуються в мовному плані: на конкурс приймаються тексти написані українською, російською мовами, а також суржиком і обома (трьома) мовами відразу.

4. П’єси мають бути написані українськими авторами (вік не регламентуються)

5. П’єси мають бути сучасними, написаними не менше, ніж 5 років тому. П’єси мають бути актуальними, мусять кореспондуватися з сучасним світом, з реаліями українського життя.

6. Єдиний критерій відбору — якість текстів (форма, зміст, стиль, ідея, тема, сценічність).

Ми пропонуємо до уваги авторів кілька тем, на які вони можуть написати свої п’єси:

Теми:

— Абетка України «Місто на ….» — Ця тема передбачає п’єси про своє місто, про його проблеми, радості, особливості, конкретне місто України очима його жителя. Наприклад, п’єса про Київ носитиме кодову назву «Місто на К.». П’єси на цю тему можуть бути як документальними і створеними за технікою «вербатім» так і повністю художніми.

— Село. Net — ця тема передбачає осмислення автором реалій українського села. Ми як країна з глибоко аграрним мисленням кострубато і навмання рухаємося до світлого майбутнього в «інформаційне суспільство» не усвідомлюючи, що в мозку ми досі «прикуті» до землі.

— «20 років без „Совка» — 20-літні (+- 5 років) вже не бачили Радянського Союзу, більшість погано пам’ятає 90-ті. Це покоління що сьогодні є активним, що формує чи формується, покоління мислителів, героїв, чи бездієвих споживачів? Хто вони, хто ми сьогодні? Ким стали? Чи легко живеться молодим людям в Україні?

— Вільна тема.

Ми чекаємо на ваші твори до 1 жовтня на адресу ukrainplay@gmail.com, зазначивши в темі листа тему п’єси.



Другие статьи из этого раздела
  • Андрій Жолдак. Митець без держави

    Зранку я люблю записувати в щоденник свіжі думки, тим паче, що зараз я готую книжку з теорії, яка називається «Як убити поганого актора», — праця, що виросла з мого однойменного семінару. Саме в щоденнику я почав описувати ті теми, які мене хвилюють. Сьогодні це — трагедія: що таке трагедія в театрі, літературі, мистецтві і в житті, і якими засобами можна доносити її до глядача. Є такий відомий італійський режисер Ромео Кастелуччі, він теж дотримується думки, що світові зараз потрібна трагедія — у нього взагалі є цілий цикл вистав по столицях Європи, який так і називається «Трагедія, яка породжує сама себе».
  • Явор Гырдев: «Театр — маргинальное, а не массовое искусство, это надо помнить»

    У нас в Болгарии репертуарный театр, но денег нет. Нет такой ситуации, как в Москве, когда театр настолько востребован. А в начале 90-х у нас пытались сменить театральную систему репертуарных театров поддерживаемых государством, поскольку казалось, что вся проблема в этой старинной и прогнившей системе. Мы вводили рыночный механизм, чтобы актеры работали на гонорарах — кто лучше работает, тот получает больше. Было сложно, и экономически это не получилось, потому что у нас нет того рынка, который мог бы вынести такую систему театра, театр ведь очень маргинальная история, и театралов мало.
  • Звернення представників театральної спільноти до учасників віче  «День гідності» на ЄвроМайдані

    Наш Майдан, наші барикади і наші плакати — це не тільки зразок народної мужності та громадського супротиву. Це блискучий зразок сучасного мистецтва, живого театру, демонстрація народного таланту і креативу.
  • Елена Гремина: «Спектакль по делу Сенцова мы поставим обязательно»

    Негосударственный, некоммерческий, в России этот театр стал синонимом независимости. Год преследований, три переезда – такова цена свободы слова. Стальные русские в Киеве. Театр.doc на «ГогольFESTe»
  • Лев Додин: вырванные мысли*

    «Если всерьез озабочен рождением спектакля, ты волей-неволей анализируешь пьесу или прозу, анализируешь материал жизни, и так или иначе пытаешься разгадать сверхзадачу автора. Но разгадать ее можешь только так, как ты сам ее понимаешь. Нет, наверное, таких режиссеров, которые сознательно берут пьесу с мыслью:» Дай-ка я ее переделаю!.. «Но вообще не самовыражаться невозможно! Можно сколько угодно объяснять Някрошюсу, что нужно ставить проще, он искренне не поймет, о чем речь»

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?