«Тиждень актуальної п’єси». Конкурс16 июля 2011

«Тиждень актуальної п’єси» оголошує про відкриття драматургічного конкурс для українських драматургів. Свої нові п’єси та короткі автобіографії можна присилати на адресу конкурсу ukrainplay@gmail.com до 1 жовтня 2011-го року. П’єси будуть розглянуті експертною колегією організаторів, до 5 жовтня буде сформовано список п’єс, які будуть рекомендовані молодим режисерам для підготовки читок.

Фестиваль «Тиждень актуальної п’єси» проходитиме вдруге (проект стартував в травні 20011-го року під назвою «Тиждень української актуальної п’єси») з 22-го по 29 жовтня в театрах Києва. В жовтні читатимуться не лише найкращі актуальні п’єси українських драматургів, а й тексти найвиразніших закордонних представників нової драматургії. Фестиваль проводитимуть Центр «Текст», «Молодий театр», ЦСМ «ДАХ», театр «Відкритий погляд», Центр ім. Вс. Мейєрхольда (Херсон) та ін.

Також оголошуємо про можливість реалізації найкращих українських п’єс, що читатимуться на «Тижні актуальної п’єси». Режисерам, котрі візьмуться за сценічне представлення текстів, що за результатами читок обере експертна комісія, буде запропоновано 10 000 грн. на постановку п’єси або в приміщенні одного з партнерів фестивалю або на незалежних майданчиках.

Умови конкурсу:

1.П’єси мають бути надісланими до 1 жовтня 2011 року на адресу ukrainplay@gmail.com

2. П’єси не обмежуються за обсягом, але вітається оптимальний обсяг до 40-а сторінок

3. П’єси не обмежуються в мовному плані: на конкурс приймаються тексти написані українською, російською мовами, а також суржиком і обома (трьома) мовами відразу.

4. П’єси мають бути написані українськими авторами (вік не регламентуються)

5. П’єси мають бути сучасними, написаними не менше, ніж 5 років тому. П’єси мають бути актуальними, мусять кореспондуватися з сучасним світом, з реаліями українського життя.

6. Єдиний критерій відбору — якість текстів (форма, зміст, стиль, ідея, тема, сценічність).

Ми пропонуємо до уваги авторів кілька тем, на які вони можуть написати свої п’єси:

Теми:

— Абетка України «Місто на ….» — Ця тема передбачає п’єси про своє місто, про його проблеми, радості, особливості, конкретне місто України очима його жителя. Наприклад, п’єса про Київ носитиме кодову назву «Місто на К.». П’єси на цю тему можуть бути як документальними і створеними за технікою «вербатім» так і повністю художніми.

— Село. Net — ця тема передбачає осмислення автором реалій українського села. Ми як країна з глибоко аграрним мисленням кострубато і навмання рухаємося до світлого майбутнього в «інформаційне суспільство» не усвідомлюючи, що в мозку ми досі «прикуті» до землі.

— «20 років без „Совка» — 20-літні (+- 5 років) вже не бачили Радянського Союзу, більшість погано пам’ятає 90-ті. Це покоління що сьогодні є активним, що формує чи формується, покоління мислителів, героїв, чи бездієвих споживачів? Хто вони, хто ми сьогодні? Ким стали? Чи легко живеться молодим людям в Україні?

— Вільна тема.

Ми чекаємо на ваші твори до 1 жовтня на адресу ukrainplay@gmail.com, зазначивши в темі листа тему п’єси.



Другие статьи из этого раздела
  • Юрген Мюллер: «Якби у Евріпіда було в арсеналі відео, то ми мали би класичну грецьку мультимедію»

    ГогольFest 2010 офіційно розпочався 4 вересня о 21:00 подією — перформансом іспанської (каталонської) групи «Ла Фура дель Баус», етно-гурту «ДахаБраха» та театру «ДАХ» на Майдані Незалежності. Нарешті серцем Майдану заволоділо сучасне пульсуюче концептуальне мистецтво в доступному масам форматі шоу. «Ла Фура», що вже тридцять років дивує глядачів у всьому світі своїми масштабними та самобутніми проектами, сьогодні є компанією з 6 однодумців режисерів-акторів-продюсерів, що ставлять і мислять «мовою Фури»
  • Самое прекрасное выражение искусства с той поры, как его больше нет

    Одним из первых, кто востал против тонкости и эстетизма отживающего ХІХ века, был странноватый, закомплексованный человек, ростом метр шестьдесят один, с маниакальным стремлением к самоликвидации. Он предвосхитил дадаизм, сюрреализм и театр абсурда, планомерно превращая свою жизнь в непрекращающийся перформанс. А хотел он признания и всеобщей любви — всего-то.
  • Зачем драматургам дети

    О театре, как методе социального анализа и борьбы и проекте «Class Act: Схід – Захід»
  • Елена Гремина: «Спектакль по делу Сенцова мы поставим обязательно»

    Негосударственный, некоммерческий, в России этот театр стал синонимом независимости. Год преследований, три переезда – такова цена свободы слова. Стальные русские в Киеве. Театр.doc на «ГогольFESTe»

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?