В Молодому театрі покажуть виставу «Сталкери» за п’єсою Павла Ар’є11 марта 2015

 

18,19 березня, 19.00

Молодий театр (вул. Прорізна, 17)

 

Павло Ар'є - відомий сучасний український драматург, художник-концептуаліст. В 2010 році його п'єса «Експеримент» увійшла в преміальний список найбільшої європейської театральної Бієнале New Plays From Europe в німецькому місті Вісбаден. Вперше українські театрали дізналися про п'єсу «Баба Пріся» на сценічних читаннях IV Міжнародного фестивалю сучасної драматургії «Драма.UA». Минулого року за п’єсою відбулися гучні постановки у Москві (режисер Роман Віктюк), цього річ – драму поставили у Львівському театрі ім. Лесі Укранки (режисер Олексій Кравчук). Також текст потрапив до шорт-лісту «Конкурсу конкурсів» фестивалю «Золота маска 2015» у Москві.

«Від початку початків і до безкінечності ми продовжуємо відкривати для себе жорстокий, ніжний, мудрий, дурний, цинічний, трепетний, незрозумілий і незрозумілий світ, з приводу якого один гіркий меланхолік Станіслав Єжи Лєц, також львів’янин, якось підмітив: Світ прекрасний. Саме це й сумно», пише Роман Віктюк на сайті свого театру.

Жанр п'єси «Баба Пріся» можна було б визначити як «сучасна українська народна п'єса». У драмі йдеться про сім'ю, що мешкає у Чорнобильській зоні відчуження. Головує у ній «дуже, дуже, дуже стара» баба Пріся — дещо інфернальна героїня, що товаришує з русалками, під'їдає галюциногенні гриби і якось у війну зарізала дванадцятьох німців. З нею живуть онук і хвороблива донька, яку свого часу покинув чоловік.Відчуження цієї сім'ї у п'єсі не стільки територіальне, скільки психологічне. А основний конфлікт драми — це зіткнення двох світів: зовнішнього — сучасної України і внутрішнього — містичного, архетипічного світу, що береже традиції і корінням йде глибоко в землю. Драматургу вдалося поєднати злободенне із мотивом українського міфу, а також наблизити сюжет п’єси до актуальних питань сьогоденності.



Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?