Дмитро Богомазов поставив «Ліс» за О. Островським12 октября 2015

 

15, 22 жовтня, 19.00

Театр ім. Івана Франко

Режисер: Дмитро Богомазов

 

П’єса «Ліс» — перше в нашому столітті звернення театру ім. Івана Франко до спадщини класика світової драматургії Олександра Островського. У 1946 році була поставлена п’єса «Остання жертва», у 1948 – «Без вини винуваті».

Дія п’єси «Ліс» відбувається в маєтку Раїси Павлівни Гурмижської, єдиною розрадою якої по смерті чоловіка є благочинність і доброчесність. Вона не лише вбачає в тому сенс життя, але й надзвичайно пишається своїми добрими справами й тим позитивним ставленням, що вони викликають в губернії. Так вона прийняла до себе свою небогу Аксюшу, аби влаштувати їй життя, опікується Олексієм Булановим, збіднілим юнаком, сином своєї колишньої подруги. У планах Гурмижської з’єднати цю пару, стати їм благодійницею…

Для режисера-постановника Дмитра Богомазова у створенні сценічної версії відправною точкою стала відверта театральність. Адже Островський – «яскравий акторський автор», який дає можливість створення неординарних характерів. До того ж, у п’єсі одними з головних персонажів є актори. Саме вони, розігруючи оточення, переводять сюжет з трагедійної площини у комічну. Ці благородні лицарі сцени примушують дійових осіб стати безпосередніми учасниками їхнього спектаклю, їхньої гри, яка ламає систему сталих правил і дарує людині свободу, здатність дивуватися, закохуватися, бути самим собою.

Режисер Дмитро Богомазов Режисер Дмитро Богомазов


Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?