Ірма Вітовська презентує благодійний арт-проект «Оскар і Рожева Пані»14 сентября 2015

 

11 жовтня, 19.00

Київський Національний театр оперети

Режисер: Ростислав Держипільський

Музика: гурт «Океан Ельзи»

Хореограф: Ольга Семьошкіна

Художник: Андрій Ярмоленко

За підтримки благодійного фонду «Мати Тереза», Міжнародного фонду «Відродження», Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації

Реалізація проекту – Івано-Франківський академічний театр імені Івана Франка

 

Мета проекту – привернути увагу суспільства до надсерйозної соціальної проблеми паліативної допомоги тяжко хворим українським дітям. Прем’єра – на яку запрошені найвпливовіші українські політики, митці, громадські діячі –  «Оскар і Рожева Пані» (Oscar et la dame rose) – це тринадцять щемливих листів безнадійно хворого хлопчика Оскара до Бога. У своїх посланнях приречений малюк благає Всевишнього про милосердя, про радість хоча би в останні дні життя, про гармонію та любов у цілому світі. Посередником поміж Богом та людьми для Оскара стає дивовижна жінка. Колись вона виступала на цирковій арені у ролі боксера, тепер – сестра милосердя. Це і є Рожева Пані. Чуйна та духовна людина. Монологи Оскара, адресовані Богу, та діалоги Оскара з Рожевою Пані складають внутрішній сюжет емоційної та катарсисної книги Еріка-Емануеля Шмітта, яку сам автор визначив як роман. Твір вперше опубліковано 2002 року, і він відразу здобув мільйони шанувальників у світі.

В сценічній практиці світового театру – вперше – саме в українській версії «Оскар» буде співіснувати на межі двох світів: документального та анімаційного. Також – вперше – саме в Україні у майбутній виставі на основі роману Е.-Е.Шмітта задіяні як професіонали сцени, так і дебютанти – діти. Саме їм, маленьким акторам, доведеться прожити найскладніші миттєвості випробувань, мрій та надій -- в образах Оскара, Пеггі Блю, інших героїв. Очима Оскара український глядач побачить його «юність», перше кохання, подружнє життя, кризу середнього віку, а також його старість і очікування близької смерті. Адже за порадою Рожевої Пані, приречена дитина переживає кожен день, який їй лишився на цьому світі – як десять літ. Оскар, таким чином, «проживе» на сцені -- 110 ілюзорних років. На виставу запрошений автор, всесвітньо відомий письменник Ерік-Еммануель Шмітт.

Мета благодійного театрального проекту – дати імпульс українському суспільству до реального усвідомлення гірких проблем дітей, які так само як і шміттівський хлопчик, тяжко переживають кожен свій день. Майбутня вистава має стати приводом не лише для творчої, але й для суспільної дискусії – стосовно паліативної допомоги хворим дітям. Стосовно створення вже найближчим часом Центру паліативної допомоги, який став би обійстям милосердя для тих, в чиїх оченятах згасає небесне світло. Стосовно забезпечення хворих спеціальними автомобілями швидкої допомоги та необхідними медичними препаратами. Згідно офіційних даних, щороку майже 17 тис. українських дітей потребує паліативної допомоги – тобто потребує нашого співчуття та милосердя.

Ростислав ДЕРЖИПІЛЬСЬКИЙ, режисер проекту. Художній керівник Івано-Франківського академічного театру імені Івана Франка, один з найяскравіших театральних постановників сьогодення.  За результатами рейтингу театральних ЗМІ, Держипільський входить в топ-10 найвпливовіших сучасних українських режисерів. Його сценічний триптих на основі прози Марії Матіос («Нація») став художньою і суспільною подією в Україні. Його вистави номіновані на Національну Шевченківську премію.


Другие статьи из этого раздела
  • Аван-прем єра ГОГОЛЬFEST’2013: «сТАНЦІя»

    В уяві чоловіка постійно виринає образ жінки. Спогад? Мрія? Сон? Жінка для нього — символ руху, життя, неймовірної сили, любові. Без жінки чоловік не існує.

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?