Щастя не оминеш: «РоздІловІ» вирушать в тур Україною15 февраля 2017

 

25 лютого, 19:00

Кінопанорама (вул. Шота Руставелі, 19)

 

В минулому році в Києві відбувся показ «роздІловІ» під куполом Київського планетарію, де зібрав повну залу прихильників поезії Жадана і сучасної поезії.

«РоздІловІ» — це в першу чергу мантра, медитація. Через всеосяжну, рятівну поезію Жадана, який пише про найболючіше із надією, через напівфонову музику, через слідкування за каліграфією на зірковому небі. Що тут є головним? Хочеться відразу викрикнути «поезія», адже без віршів Жадана цей проект просто не уявляється. Розділові не можливі без слів. Проте, саме в оточенні музики та відео ця поезія стала чимось більшим. Цей проект прочитається кожним по-своєму, але ефект, у будь-якому разі, буде заспокійливим, і трішки навіть повчальним.

 

«РоздІлові» — це поєднання віршів Жадана, звучання акордеону Олексія Ворсоби та дивного інструменту Влада Креймера, графіки та цілісної ідеї Олі Михайлюк. Проект існує із 2012-го року, а отже, мав вже багато перероджень. Виступи відбудуться у восьми українських містах — від Щастя до Львова. У кожному місті-місці проект несе свій особливий сенс, щось додається, щось віднімається, і пристосовується до саме цієї публіки.

«роздlловl» — це мультимедійне дослідження любові — словом, звуком, зображенням. Від публіки очікується здатність сприймати усіма органами. Розділові — знаки — наповнюють текст інтонаціями й почуттями. Розділові — лінії — направляють і позначають кордони й відстані на земній кулі. Крапка. Виникає з НІЧОГО, щоб стати безкінечністю. НІЧОГО є головним словом проекту. Але чи лишається воно нічим, перетворившися в шість літер на папері? За що триматися в порожнечі (може, саме за ці літери)? Що важливіше — слово чи поверхня, на якій воно написане, інтонація, з якою воно сказане, адресат? Об’єктами проекту-дослідження стають також слова «ніжність», «війна», «ніч» і «любов». 

 


Другие статьи из этого раздела
  • Читання Мартіна Вальца

    З нагоди 100-річчя від початку Першої світової війни
  • Синій птах за Метерлінком

    15 листопада о 19:00 в рамках Арт-фестивалю «МЛИН» на сцені Київського академічного Молодого театру показ вистави Луганського академічного театру ляльок «Синій птах» за однойменною п єсою Моріса Метерлінка.

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?