Література-Індивідуальність-Театр

НЦТМ ім. Леся Курбаса, відділ драматургічних проектів проводить конкурс на кращу українську моноп єсу в межах проекту «Лабораторія МоноЛІТ»

«Лабораторія МоноЛІТ» — перший театральний проект в Україні, присвячений українській МОНОДРАМІ.

Умови конкурсу:

жанр — моно;

не більше двох творів від одного автора;

обсяг — не менше 10-ти і не більше 30-ти сторінок (12 Times New Roman);

мова — українська, сучасна (за часом створення і стилістикою),

оригінальна (не за мотивами інших текстів);

у додатку — коротка біографія автора, контактні координати та якісне фото;

Твори для участі у конкурсі надсилайте до 15 жовтня 2013 року на електронну скриньку: drama@i.ua.

Склад журі: відомі драматурги, засновники проекту, співробітники НЦТМ ім. Л.Курбаса.

Театральна лабораторія передбачає реалізацію проекту в кілька етапів:

створення моноп’єс, проведення конкурсу і відбір творів за результатами конкурсу для антології «МоноЛІТ», читання та постановки моноп’єс, проведення діалогу між драматургами, режисерами, акторами, критиками, видавцями із проблематики монотеатру.

Моноп’єса — особлива територія, породжена у ХХ столітті і особливо актуальна в сучасному літературному і театральному світі. Які причини її появи і сучасні тенденції, зокрема в Україні? Моноп’єса — як моно-світ, як прояв аутизму і руйнації комунікації чи реваншу індивідуальності після падіння тоталітаризму і концепції «людини-гвинтика»? Монотеатр «у чистому вигляді» — як вищий щабель розвитку драматурга і актора та втілення концепції універсальної Людини-Театру ХХІ століття.

Керівник проекту — Неда Неждана, драматург, культуролог, перекладач, голова Конфедерації драматургів України, патрон України на Бієнале «Нові Європейські П’єси» у Вісбадені (Німеччина), керівник відділу драматургічних проектів у НЦТМ ім. Леся Курбаса.

Співтворці проекту, співробітники Центру — Ярослав Верещак, драматург, засл. діяч мистецтв, голова Гільдії драматургів України, Олег Миколайчук, драматург, член ради Конфедерації драматургів України, Оксана Танюк, драматург, театрознавець, заст. директора НЦТМ ім. Леся Курбаса, Олег Драч, актор, режисер, драматург, засл. артист України, керівник культурологічного відділу, Роман Гриньків, композитор, нар. артист України, Ірина Волицька, режисер, театрознавець, канд. мистецтвознавства, художній керівник театрального об’єднання НЦТМ ім. Леся Курбаса «Театр у кошику».



Другие статьи из этого раздела
  • МАТИ

    Вистава зап’єсою Станіслава Віткевича

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?