Що дивимось: «Верхнє світло», «Пристрасті за ідіотом», «Документ»12 октября 2014

Британська драма у кіно, рефлексії за Достоєвським та шість вистав про ситуацію в країні

 

14 жовтня

«Верхнє світло». Theatre HD

 

«Британський театр у кіно» розпочинає осінній сезон постановкою лондонського театру Wyndham’s. Кіра Холліс, головна героїня, живе на околицях, працює у школі і мріє зробити світ трохи кращим. Одного вечора до неї у двері стукає Едвард — син її колишнього — із сумними новинами: його мати померла. Згодом з’являється й сам батько Едварда. «Дві години головні герої сперечаються та ображають одне одного, сягаючи найбільших емоційних глибин, копирсаючись у попелищі колишніх відносин, що тривали шість років. Це болюча, правдива річ, жалюча суміш кпинів і злості», — пише про «Верхнє світло» Telegraph.

Поставив цю п’єсу Девіда Хеа Стівен Долдрі, а головні ролі виконують Кері Малліган та Білл Найї. На нашу думку, це вже є вагомою причиною піти на «Верхнє світло», навіть якщо ви не дуже любите драми про стосунки.

14 жовтня покази вистави стартують у Києві та Харкові, і наступного дня — в Одесі.

 

16 жовтня, 19:00

«Пристрасті за ідіотом», Новий драматичний театр на Печерську

 

Навіть після довгого вивчення спадщини Достоєвського у сприйнятті його текстів лишаються білі плями — як відкриття або стимул для подальшої роботи, переконані режисерки Анна Сергєєва та Ольга Ларіна. За основу вистави взято два епізоди з роману. Перший — зустріч Аглаї Єпанчиної та Настасії Пилипівни та їхнє суперництво щодо князя Мишкіна, для яких він вже не просто чоловік, а спаситель від буденності. Другий — зустріч князя Мишкіна і Парфена Рогожина і їхня пристрасть до Настасії Пилипівни, як жага до вбивства або порятунку. «Пошуки Бога і місце людини в релігійній комірці», — йдеться в описі вистави.

Ідею цієї постановки, автором якої є режисер та педагог Ігор Лисов, краще осягати безпосередньо під час перегляду, тому приходьте незалежно від вашого ставлення до Достоєвського. На замітку естетам: над художнім оформленням працювали Дмитро Костюминський з театру «Дах» та відеохудожники з групи TENPOINTS.

 

17 жовтня

Міжнародний фестиваль «Документ», Goethe-Institut в Україні

 

«Документ» стартує 17 жовтня виставою Кіри Малініної «Дванадцять пісень про свободу». Проект заснований на інтерв’ю з харків’янами різного віку та соціального статусу, що відбувались в період з 24 лютого по 10 березня 2014. Це пісні про свободу будь-де: в Харківській ОДА, в таборі мітингувальників коло пам’ятника Леніну в Харкові, в школах, кафе, на вулицях міста і в випадкових квартирах.

18 жовтня Київ знову побачить «Щоденники Майдану» — вербатім work-in-progress «Української нової драми» від драматурга Наталії Ворожбит та режисера Андрія Мая. Три місяці (з 21 листопада 2013 по 21 лютого 2014) революції в режимі документальних свідчень — вистава, яку вже побачили Гданськ, Москва, Лондон та Берлін.

Того ж дня режисерка Тамара Трунова та драматург Дмитро Левицький представлять «Шість бійців про війну», основою якого стали шість інтерв’ю з українськими бійцями — представниками добровільних батальйонів і регулярної армії. Всі шестеро були поранені на війні, опинились у військовому госпіталі та потрапили на шпальти журналу «Фокус» в проекті «Воїни SOS».

19 жовтня відбудуться дві презентації проектів work-in-progress: я#революція#війна Лєни Роман про те, як революція і війна змінює особистість, і R+J львів’янина Сашка Брами про непрості стосунки сходу і заходу на прикладі шекспірівських персонажів.

І, забігаючи наперед, 20 жовтня фестиваль закриють «Кордони та відстані» — копродукція Rimini Prototkoll, Центру ТЕКСТ, Театру POST, Дірка-Мартіна Хайнзельманна, Хельгарди Хауг, Дмітрія Волкострєлова та Андрія Мая. Документалісти покажуть мультимедійну виставу про національні кордони, культурні відстані та релігійні бар’єрів і шляхи їх подолання.

Окрім того, в рамках фестивалю також відбуватимуть відкриті інтерв’ю «Документ Майдану». Детальну програму можна переглянути в блозі «Документу».

 


Другие статьи из этого раздела
  • «Лєна»

    За результатами Черкаської драматургічної режисерської лабораторії
  • Bassmusic фестиваль в клубе Xlib

    17 марта лейбл KIEVBASS представит в киевском клубе Xlib лонч-пати знаменитого бейс-фестиваля Outlook Festival

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?