«Театр Переселенця» презентує виставу, створену в зоні АТО26 ноября 2016

 

Режисер: Алік Сардарян

Художник: Марія Хомякова

Фільм: Любов Дуракова та Аліса Коваленко

 

26 листопада о 16.00 у Районному будинку культури у місті Попасна (зона АТО, Луганська область) відбудеться документальна вистава Театра Переселенця «На всю громкость». Це перша вистава проекту «Діти та військові», який здійснюється за підтримки посольства Канади в Україні та Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив.

Автори документальної вистави – провідний український драматург Наталія Ворожбит та режисер Георг Жено. У виставі беруть участь старшокласники попаснянської школи № 1 та українські військові. З учасниками також працюватиме військовий психолог Олексій Карачинський. Школа №1 у Попасній знаходиться на околиці міста, яка найбільше постраждала від військових дій на Донбасі. Ця школа зазнала великих руйнувань – двічі снаряді влучали прямо у будівлю. Як розповідає директор Віктор Шулік, «тільки-но поновили всі вікна після обстрілів 2014-го, як взимку 2015-го школа зазнала руйнувань знову».

Ми вирішили взятись за цей проект після розмови з військовим у Миколаївці. Він зізнався, що за весь час, поки він знаходиться на Донбасі, спілкувався лише із 8 місцевими мешканцями. В такій атмосфері непорозуміння народжуються лише нові агресія та ненависть. Тож ми розробили проект «Діти та військові», аби налагодити спілкування між місцевими та військовими і таким чином, трошки наблизити мир, і попередити майбутні конфлікти, – пояснює Наталка Ворожбит.

Цього літа 9 учнів цієї школи взяли участь в проекті «Class Act: Cхід – Захід». В рамках проекту діти з Попасної, а також Нововолинська на заході країни разом із британським драматургом Ніколою Маккартні та українськими авторами писали п’єси, які потім відомі режисери поставили на сцені київського Театру юного глядача на Липках.

Наталка Ворожбит, Георг Жено і військові-учасники проекту Наталка Ворожбит, Георг Жено і військові-учасники проекту

 


Другие статьи из этого раздела
  • «Лабораторія деколонізації»

    НЦТМ ім. Леся Курбаса в рамках наукової теми «Театр в умовах деколоніального повороту». запрошує до участі у освітньому проекті
  • ШЕFEST

    Мультидисциплінарний фестиваль сучасного мистецтва. ПРОГРАМА
  • Конкурс директорів

    Оголошено відбір претендентів на заміщення посад керівників трьох львівських театрів

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?