Квитки на ГОГОЛЬFЕSТ-2013 вже у продажу

Шостий фестиваль сучасного мистецтва відкриється двома перформансами: театральним «… Не бог, не цар, і не герой.» у постановці Владислава Троїцького з акторами театру «Дах», та музичним кіноперформансом Коло Дзиґи. Хліб — показом фільму «Хліб» (реж. М. Шпиковський, 1929 р.) у музичному супроводі гурту Port Mone (Білорусь).

Театральний перформанс

Ми живемо те життя, яке самі створюємо своїми руками. Своїми руками ми будуємо і храм нашої віри.

У перформансі за участі ДахиБрахи, Port Mone, DakhDaughters та нової академічної музики, складеться гімн творенню нового вільного життя, об’єднанню наших сердець, нашого розуму і наших рук у відродженні землі, де нам випало щастя жити.

Влад Троїцький поєднає усе — театр, музику, цирк, проекції, елементи шоу Стефано Рікарделя, флеш-моб, щоб отримати міцний заміс для фундаменту нового храму, храму творчості, простору свободи, за який ми боремось.

Музичний кіноперформанс Коло Дзиґи. Хліб.

Центр Довженка представляє відреставрований художній фільм «Хліб» (реж. Микола Шпиковський, 1929 р.) у музичному супроводі Port Mone (Білорусь)

Заборонений на третій день після прем’єри й надовго викреслений з історії українського кіно, фільм Миколи Шпиковського, було геніально зафільмовано оператором Олексієм Панкратьєвим. Панорамні, замислені довгі плани чергуються з динамічними графічними композиціями, тлом яких виступала земля та небо, підносячи побутову тему сівби та збору врожаю на рівень епічного виразу. Музика Port Mone (Білорусь), сповнена пантеїстичної, ба навіть метафізичної щирості, якнайліпше пасує до епічного «Хлібу», до якого гурт написав супровід.

Медитативна музика колективу, провідну мінорну тему якої визначає акордеон, сягає глибинного проникнення в базові, архаїчні шари організованого мелосу, й сприймається чи то як передсвітанкова молитва, чи то як трепет протоматерії напередодні народження світу.

КОЛО ДЗИҐИ — серія ініційованих Центром Довженка музичних кіноперформансів, в рамках яких відбуваються прем’єри відреставрованих українських німих фільмів в супроводі сучасної музики.

Попередній продаж квитків:

http://1001bilet.com.ua/1277-gogolfest_2013_ne_bog_ne_car_i_ne_geroy.html

http://parter.ua/ua/event/42/79/5016.html

http://kiev.karabas.com/gogolfest-2013


Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?