Через кожен дім пройшов кордон


Фото Христини Хоменко

Художник по світлу: Дмитро Захоженко

Режисер-постановник: Антон Романов

Дійові особи та виконавці:
Чоловік - Юрій Чеботарьов
Дружина - Світлана Брагіна
Теща, Митник 3 - Ірина Бондаренко, Галина Джикаєва
Дипломат 1, Митник 1, Капітан саперів 1, Невідомий - Вадим Доценко
Дипломат 2, Митник 2, Капітан саперів 2, Часовий - Тетяна Кеуш

 

Антон Романов (20 березня 1985) із Сімферополя, змушений був покинути Крим через окупацію півострову. Творчий шлях Антон починав з «Театром на Москальці», а з 2003 по 2014 – режисер театру-студії «МИ», котрі виконували важливу функцію в театральному просторі як найяскравіші експериментальні сцени в Сімферополі, і в цілому в Криму.

Наприкінці 2014 року у Київській театральній майстерні "Сузір'я" Антон розпочав роботу над виставою за кіноповістю С. Мрожека «Будинок на кордоні». Ця постановка є спробою кримського режисера-біженця осмислити сучасний, історичний для України, період.

Кіноповість Славомира Мрожека «Будинок на кордоні» опубліковано 1967 року. І нині, коли минуло майже півстоліття, текст не тільки не втратив своєї актуальності, а й набув нового змісту. Автор описує події окупації та розподілу Польщі 40-х років, котрі співзвучні з українським сьогодні.


Другие статьи из этого раздела
  • Пресс-конференция «ГогольFest 2009»

    Пресс-конференция Владислава Троицкого, театрального режиссера, директора «ГоглоFest» и Евгения Уткина — предпринимателя-мецената, руководителя «Квазар микро» по поводу предстоящего дня рождения украинского писателя Николая Гоголя и планов самого «ГоглоFest» на будущее
  • La Porte D’or: дорога к богам

    «Дах» умер. Да здравствует «Дах»!
  • Ma-Na-Ha-Ta

    Ma-Na-Ha-Ta — просторове театральне висловлювання про природу справжнього кохання. За радіоп’єсою 60-х рр. американки Інґеборґ Бахман
  • «Чекаючи на Годо»

    «Чекаючи на Годо» — ліричний спектакль акторів театру про самих себе, про власну розгубленність і очікування режисера, чуда, Годо. Драма абсурду Семюеля Бекета.
  • «Богдан»

    «Богдан» — неісторична хроніка за однойменною п’єсою Кліма. «Спроба драматурга і театру знайти джерело проблем держави України. В центрі постановки — вирішальна роль Богдана Хмельницького — героя, що переломив хід історії. „Ціна тій волі — воля“

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?