Іспанці у розмірі м306 сентября 2009

Текст Вікторії Миронюк

Фото надані фестивалем

Сучасного театрального глядача навряд чи здивуєш новими технічними викрутасами або тілесними експериментами. Після різноманітних вуличних практик штибу австралійців Strage Fruit i французів Royale de Luxe та камерних практик, скажімо, театру Suka Off чи навіть псевдоепатажного Жолдака не вдається зберегти своє сприйняття незайманим. Усі теми видаються пережованими, а трюки — розкритими.

Хоча для пересічного київського глядача, який ще як слід не скуштував європейських театральних марципанів, іспанець Фернандо Санчес Кабезудо (Fernando Sбnchez-Cabezudo) aka Mr. KubiK Producciones може стати новим цікавим досвідом. Вистава, яку привезе його театральний колектив на Гогольфест, являє собою постмодерністський мікс із абсурдизму, кафкіанства та лівої критики під соусом чудернацької кубічної форми.

Mr.Kubik Mr.Kubik

Усе почалося у 2004 році в Мадриді. За ініціативою Фернандо Санчеса Кабезудо, його братів Хорхе та Мігеля Ангеля Родрігеза було створено міністудію, де вони займалися, так би мовити, творчим виробництвом. Що вирізняє цей колектив — то це багатогранність творчого досвіду кожного із учасників. Фернандо, наприклад, актор, який становлювався протягом трьох років в Teatro de la Abadia та в різних міжнародних воркшопах. Хорхе та Мігель — сценаристи та кінорежисери, чиї перші стрічки були номіновані на премію Гойя та Zinebi Awards. Вони вдвох створюють відеопроекції для вистав, які часом змінюють акторську реальність на віртуальну зі швидкістю світла. Побувавши на Фринджі, „кубики” прорубали собі вікно з Іспанії в світ і відтоді вже встигли відвідати міжнародні сцени в Кореї, Бразилії, Німеччині та Марокко.

Mr.Kubik Mr.Kubik

Уявіть собі куб трохи більший за метр із маленькими дверцятами та єдиною лампою на міні-стелі. Уявіть також, що ви можете бачити крізь стіни, і одна із них веде, власне, до квартири «героя наших часів», новоспеченого Чарлі Чапліна в умовах більш репресивного неоліберального капіталізму. Із економічного тупика він намагається видряпатися за допомогою абсурдистського рішення — поселитися в просторі М3. Із собою він бере найнеобхідніше: валізу із речами, вазон та ящик від ІКЕА. Та цей мінімалістичний особистий рай невдовзі заповнюється зовнішнім світом, який продукує внутрішніх монстрів.

Mr.Kubik Mr.Kubik

M3 (Cubic Meter) «Кубічний метр» — це комедія маленької людини, яка намагається втримати особисті маленькі цінності у космосі заввишки з півтора метри. Гіперзменшене помешкання, гріховне масове споживання, бар’єри, які заважають соціалізації, різні типи медіанасилля, що перетворюють людину в страх — усі ці мотиви з вистави можна з легкістю та сміхом ковтнути, як пігулку від нічних жахів. І коли здається, що все минулося, раптом нутрощі починають розбухати. Солодка анестезійна таблетка виявилася еліксиром правди.

Mr.Kubik Mr.Kubik


Другие статьи из этого раздела
  • …Или все что угодно после просмотра «Марат/Сад» в театре Русской драмы им. Леси Украинки

    Времена жуткие: в воздухе пахло кровью и порохом, на баррикадах гавроши рвали грудь свободе Делакруа и мочились на отрубленные головы аристократов и королей. Марат — одно из главных действующих лиц революции, перед смертью, изводя себя мыслями о революции, он томился в ванной, спасаясь от экзем. Эти соблазнительные картины имеют к рецензии весьма отдаленное отношение, но мне всегда хотелось литературно помечтать на тему «революция и я»: подглядеть за бесчинством черни на улицах дымящегося Парижа, где одновременно в одну эпоху собрались все волнительные персонажи: Шарлотта Корде, Бонапарт, Маркиз де Сад, Мария Антуанетта и Марат.
  • 4 п'єси і 4 читки фестивалю «Драма.UA 2013»

    Короткий і неповний огляд львівського фестивалю нової драми
  • Приговор Медея

    Поставленная в 2009 году Кама Гинкасом «Медея» в Московском ТЮЗе однозначно является образцом сложного и высокого искусства. Русская режиссерская школа учитывает все: текст, игру актеров, их тональность, ритм, мизансцены, декорации. Ни одного пустого звука, ни одного холостого движения — в  «Медее» все работает на укрупненную Гинкасом идею — Права на трагедию. Это спектакль противопоставлений и контрастов
  • «Не тут и не там»

    Мрачный, угарный, в какой-то мере мистический и страшный рассказ Хармса о том, как к полуголодному писателю приходит в квартиру старуха и умирает, Дмитрий Богомазов и Лариса Венедиктова поставили на двоих актеров, разложив монолог героя на внутренний диалог с собою. Никаких вспомогательных средств, никаких «костылей» из изысканных техно-медийных кибер-выдумок (свойственных спектаклям «Вільной сцены»),  — исключительно актерские данные и работа с пластикой Александра Комаренко и Игоря Швыдченко.
  • Приглашение на казнь

    В новом киевском театре «Мизантроп» поставили, возможно, лучший роман В. Набокова

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?