Час відьом

Лана Ра (Світлана Конощук)

Дійові особи:

Зіна — 40 років, вагітна. Зачіска — коса.

Рома — 40 років, тато майбутньої дитини Зіни.

Ліза -40 років. Подруга Зіни. Ліза носить картату спідницю, має зачіску — заплетену косу. Співачка.

Василь Петрович — 50 років. Чоловік Лізи. Успішний та поважний владою бізнесмен.

Артем Федорович — 50 років. Поважна людина, наближений до влади.

Дія 1.

Дії відбуваються у будинку Василя та Лізи. Там є двері, вікна. Журнальний стіл, крісла. Розставлені вази.

Зіна та Ліза. Ліза щось в’яже на спицях. Зіна змотує нитки у клубки.

Ліза Якась ти дивна останнім часом. В твоїх очах повинна палахкотіти радість, адже скоро твоя дитина…

Зіна (перебиває) Так, моя дитина… З’явиться на цей світ.

ЛізаЩаслива мить. Он мій Василь. У нього вже є діти. Через те, я, навіть, не мрію. Бо зі мною… А от ти…

Зіна Ти, подруго, щасливішу ковдру маєш, аніж я.

Ліза (глузливо) Авжеж. Я бездітна. А як же, безперечно, я щаслива. (здогадавшись) То ти через положення Василя? Положення… Смішно, у мене нема положення, а він з положенням. Так, (сміється) вагітний грошима…

Зіна До чого тут гроші! Гроші. Гроші! Ці гроші підскакують до неба! Куди не поглянь, з ким не говори — все про гроші! А життя? Та сама кількість букв, але менш вагома. Дійсно, якби можна було замість дітей народжувати гроші, мабуть всі люди залюбки перебудували б свої організми. І весь час тільки й робили б що вагітніли.

Ліза Це ти загнула. Що може бути кращого, ніж життя у лоні… Я не піду на перебудову організму. (замислено) Хоча до чого він мені взагалі…

Зіна Жінки вагатимуться, а от чоловіки одразу бігтимуть. А деякі Василі і своїх жінок примусять.

Ліза Натякаєш.

Зіна А чому не вагітнієш? Мовчиш. Бо заборонив. От і скажи мені, навіщо у цей світ народжуватися. Земля родить і хоче бачити буяння життя. А ми народжуємо найрідніше, найсокровенніше і одразу у пекло. Що бачить дитина?

Ліза Тебе

Зіна Ні, перше, що вона бачить при народженні очі лікаря, а в очах грошові відблиски. Адже пологи коштують грошей. А потім так і несеться протягом усього життя. Ми народжуємо рабів.

Ліза Припини. Це у тебе якийсь прояв передпологової депресії.

Заходить Василь.

ВасильЕх, дівчатка! Життя прекрасне! (сідає на крісло, звертається ніби ні до кого) Віскі налий мені.

Ліза біжить, бере пляшку, наливає, приносить Василеві.

ВасильЯ тільки-но з церкви. На роботі тиждень був складнющий. Сам собі не заздрю. Туди-сюди, галь-паль і… грошики у банку. Туди-сюди, галь-паль… і я вже маю не абияке положення серед поважненьких чоловічків. Нервові струси у вигляді звільнень, і декілька нікчем більше не працюють у мене.

Ліза (заклопотано) Ой-йой, скорочення. Ознака поганих справ?

ВасильДурнюню! Навпаки, любо, я на місце тих нікчем — кума, товариша, та сина Артема Федоровича влаштував. Тепер мої справи, наче янголи злетять до неба. (махає рукою, кидає погляд угору. Ліза також поглядом проводжає його руки) Фрррр!

Зіна А діти є?

ВасильУ кого?

Зіна У звільнених нікчем.

Василь (сміється) Я що знаю? Я й не пам’ятаю як їх звуть. А ти мені про їх кішок та песиків.

Зіна Я про сім’ї питаю…

Ліза стоїть розгублена. Кидає погляд то на чоловіка, то на Зіну.

ВасильЗіно, у тебе коли пологи?

Зіна Що тобі до мене?

ВасильНе можу вже терпіти твою депресію.

Зіна Галь-паль в одного грошики, а іншому від безробіття побиратися.

(погладжує живіт) От такі Василі і керують нашим життям і керуватимуть тобою, нещасне дитя.

Василь коситься на Зіну. А Ліза тим часом не знає що робити, бо розмова іноді обурює Василя.

Василь Воно нещасне, бо матір вигнала чоловіка. І геть всі клепки розгубила.

Зіна Я б свої клепки з радістю віддала до твоєї совісті, щоб прибити її до твого серця. А чи є вони: совість, серце…

ВасильЗнаєш, всі твої базікання, то до акушера. Не псуй мені настрій. Я декілька годин мав душевну бесіду з батюшкою Олександром. І він, між іншим, мою душу нахвалював. І кожен день перед Господом Богом вихваляє її. За справедливістю. Я знову грошики до церкви приніс. Ікони обновити. Хреста встановити.

Зіна (сміється) Відкуповуєшся.

ВасильМені нема від чого відкуповуватися. Моє життя раба Божого. А те, що я краще за вас усіх можу заробляти гроші, то хто вам винен. Частину грошей я віддаю на церкву, на Бога.

Зіна Авжеж, тільки перед цим, мабуть урізав деяким нікчемам зарплатню.

ВасильОт дивачка. Якщо люди не заробляють тих грошей, чому б не урізати. І між іншим, я завжди ставлю свічку за здоров’я своїх працівників.

Зіна Щоб вони не дай Боже, відпросилися до лікаря?

ВасильЯка ж ідеальна. А ти от у Бога віриш?

Зіна Кожне створіння Землі ходить під Богом, а тому і несе Бога в собі. Тільки не бачу я в твоїй свічці героїзму. Кожен християнин ставить свічки за себе, за сім’ю, родичів, друзів. А деякі і за своїх директорів.

ВасильПоважаю.

Зіна Всі вірять у Бога. От тільки не всі роблять так, як зробив би сам Бог.

ВасильЗробити як Бог, це порівняти себе до Бога.

Зіна Він у серці. Хто і кому заважає вчиняти по-божому.

ВасильОт як всі заговорили. А раніше, у країні був Цар. І тільки він був помазаник Божий. Ну і церква, безумовно — там зовсім святі люди.

Зіна Угу. Так, так. Влада і церква, то сама святість.

ВасильА ти як думала, вони як ніхто міцно пов’язані з гріхами. Люди їх роблять, а святі люди — розводять ті гріхи.

Зіна Не гріхи а людей розводять. А може вже й гріхам навчилися макарони вішати на вуха, та й останні штани знімати. Божий промисел — стягнути останнє.

Василь Розумниця, а ти хоч трохи спробуй отримати влади. Безперечно, то Божа нагорода.

Ліза встромлюється у розмову. Проговорює швидко.

Ліза Ой, а я нещодавно натрапила на сторінку якогось батюшки. Так там такі дива, такі дива. Можна віртуально прийняти хрещення. А ще він просить подумати не тільки про своїх рідних, а ще про песиків, кішечок, папужок, геть усіх домашніх тваринок. І віртуально можна дати і їм хрещення.

Зіна сміється

Василь Чого смієшся, це сучасність. Якщо немає часу, нема можливостей, вмикаєш комп’ютера і отримуєш благословення. Отець Олександр мені також відпускає гріхи по скайпу.

Ліза За гроші? Бо у того є свій рахунок у банку. Треба спочатку сплатити, а потім благословення, хрещення…

Василь А як же, кожен раз я ставлю у щоденнику «зарубки» а потім все враховую під час пожертвувань храмові. Важка, ох і важка то робота. Хто б і що не казав (коситься на Зіну)

Зіна Більшої дурні годі й чути. Хрещення віртуально. Віртуальні храми, ікони, хрести, життя… Може й піп віртуальний, а сидить там алкоголік Коля і роздає з під «наливайки» благословення.

ВасильА щоб тебе.

ЗінаЦікаво яке ім’я дає він під час хрещення щурові, Емануіл? Митрофан? Світ злетів з котушок. Вони не вчать людей як знайти Бога, а вчать як його боятися. Ще й влада від Бога. І терплячий же той Бог, котрим всі прикриваються. Ним, мов фіговим листям прикривають свої соромні місця. І безперечно, люди влади постійно моляться, моляться, моляться, замолюють. За гроші можна замолити все. Купити молебень. Молебень це що, мило? Можна ним змити брудні дії, руки криваві? Можна змити голодні дитячі шлунки? Змити наркоманію, алкоголізм, безробіття, самогубство, побирання пенсіонерів, осиротілість дитини? Знищення народу? Треба ж — яке дивне мило під назвою молебень.

ВасильНе богохульствуй.

Зіна Спершу миють милом «молебень» руки, а потім іменем Бога, помазаники Божі і притискають народ.

ВасильЗвісна річ, якщо не притискати, розбіжаться як таргани.

Зіна (з награним жалем) І нікому буде працювати.

Василь Припини мене фарширувати своїми шпильками. Якщо людина при владі каже, то це закон.

Зіна Ти при владі, в своєму роді, то ти закон?

ВасильПоважно. В деякому сенсі так. Але є більші, вищі, більш законоговорящі. (вказує пальцем та поглядом нагору)

Зіна Законоговорять, законопатякають, законобазікають…

ВасильГовори як знаєш. Але от скоро вийде новий податковий закон. І це правильно. Він всі гроші виведе з тіні.

Ліза Ого…

Зіна Ой, леле, а як же тоді? То з усіх-усіх грошиків податки треба сплачувати? Галь-паль і нема твоїх грошиків, галь-паль і на податки всі підуть? І ти, такі як ти Василю, і вище вас, і законопатякаючі — усі згодні з цим?

ВасильМої гроші і їх гроші — це зрозумілі гроші. Про них ми знаємо. А от інші гроші… — на них це розраховано.

Зіна Я й не знала. Виявляється гроші поділяються на їхні, своїхні, моїхні, чужиїхні, наїхні…

ВасильНе лайся — ти вагітна.

Зіна Отже для тих, хто володіє владою закон не для них.

ВасильЗакон для всіх. Але.

Зіна От це «Але» і заважає жити.

ВасильХто тобі заважає — живи. Ти ж не хочеш щоб тебе і твою дитину пограбували, чи зґвалтували, от тому і є закон.

Зіна Вибач, але мені здається закон, це щоб тебе і таких як ти владосексуалістів, не ґвалтували.

Василь обурюється, підстрибує на місці.

Ліза (перелякано) Зіно, я бачу Василь, дещо схвильований. Може припинимо?

Василь Відпочити треба, бо завтра знову працювати, а вам язики розминати.

Зіна Не інакше — поет. До зустрічі.

Василь уходить. Зіна з Лізою відходять. Зіна бере мітлу, мете. Зупиняється.

Зіна Знаєш, Лізо, щось у мене в середині все стискається. Гнітюче обурення ось-ось вибухне. Заздрю тобі — ти все мовчиш. Ти терпиш, в’ючним терпцем обмоталася від серця до горла.

Ліза (сумно) Може і рада була б від терпця здихатися, але залежу від Василя. Я настільки звикла.

Зіна Звикла бути частиною меблів?

Ліза У мене є таке передчуття, але все ще плекаю надію, що є почуття… у нас…

Зіна Заспокою тебе, гарнітурних почуттів не буває.

Ліза (похмуро) Адже я не просто гарнітур. У мене серце є, душа, я консерваторію закінчила…

Зіна Дверцята з музикою. Тільки зайвий клопіт — батарейки міняти.

Ліза Зла ти, Зінко, ой, зла.

Зіна Не зла я, просто тиснуть мене всі ці меблеві стосунки, та грошові обожнення. Безробіття. Побирання… Сил нема як тиснуть.

Ліза А в тебе як?… Ромка, що він собі думає?

Зіна Думає? Хіба та пихатість та духовна кволість може мислити? Принаймні не про продовження роду.

Ліза Але він батько…

Зіна Нііі. Батько має розмовляти з дитиною, та відчувати зв’язок з перших днів зачаття. А це просто донор запліднення. І знаєш, мені не потрібна його підтримка навіть грошова. Він вважає, що поки я вагітна — дитини ще не існує. А те, що жодного разу не приніс мені ані яблучка, він мене так виховує до розподілу свого гаманця. От і скажи який він батько?

Ліза (дивиться на живіт Зіни, погладжує його) Але навіть я розмовляю з малим Іванком, він штовхає мене.

Зіна Бачиш, а для тої клізми з клітинами не існує сина.

Ліза Слухай, ти так… ну так… жорстко про це все кажеш… А як тоді гени?

Зіна Лізочко, гени треба корегувати, та виховувати. І велику частину на себе бере те віддзеркалення нашої огидної дійсності в якій ми живемо. Нажаль, я не можу оселитися поза всією реальністю. О, а он і бичечок перебирає нозями.

Підходить Роман.

Роман Що дівчата, плітками обмінюєтеся?

Зіна Авжеж. Ліза дитину хоче, а я про твої магічні геніталії розказую.

Роман (розгублено, задоволено) Такої, і чого ж вони магічні?

Зіна Бо містять в собі порожню клітину, яку можна нафарширувати чим заманеться.

Роман приголомшений.

Зіна Так от, Лізонько, перед актом передивляєшся найулюбленіший фільм з сексуальним, розумним, талановитим та безстрашним актором. Під подушку покладеш також його фото. Робиш романтичний вечір, на свій смак, як тобі хочеться. Можеш від імені героя завчасно придбати подаруночок, щоб напам’ять залишився, бо цей носій сперматозоїдів точно нічого не купить. І це краще, навіщо тобі псувати настрій нікчемними дарунками. Розігруєш для себе романтичний вечір, бесіду, отримуєш насолоду та порцію рухливих клітин і лагідно випроваджуєш цього кретина за двері, щоб не дай Боже зіпсував, своєю балаканиною, чи то настроєм, магічний процес. Забула, ні в якому разі не пускай його до душу, бо будеш з мила виколупувати його лобкове волосся. Та й рушник прати… Отже, зробив справу і, go way!

Роман І чого ж ти така сучка?

Зіна Якщо ти пес, це справедливо — у твоєму світогляді не жінки а сучки.

Роман Я дуже жалкую, що витратив на тебе стільки часу. Ти все одно залишишся впертою сукою.

Зіна Цікаво, а що має робити жінка, якщо її чоловік поїхав відпочивати з іншою?

Роман Припини, це нормально. Ти вагітна, ти не могла поїхати, а у мене був шанс. Чого я мав ним знехтувати? З якої радості?

Ліза Дивно

Зіна (до Лізи) Бачиш, він непробивний, він не розуміє відносин чоловіка та жінки. А все через те, що ніякий він не чоловік.

Рома Я? Не чоловік? У мене все нормально з чоловічим. Не цінувала ти мене, і не цінуєш. А я у жінок, між іншим, на розрив.

Зіна Дуп’яний розрив ти.

Роман (нервується) Так, сіднички мої аж сексуальні. (трясе задом) Дівчата цноту втрачають від побаченого.

Зіна Ти не трясись так, бо шарніри з свого апарату розгубиш, функціонувати не буде. А той апарат — у тебе єдина мисляча річ. (у Романа з кишені витрушується монетка) Ну от перший шурупчик злетів. Кірдик чоловічій гідності.

Роман (піднімає монетку) Це п’ять копійок.

Зіна Дешевина.

Роман Слухай, стерво. Якщо я такий, навіщо жила зі мною?

Зіна Дивно, але кохала.

Ліза Любов засліпила, озвалася.

Зінка в козла закохалася.

Я читала, що кохання то хімічний процес.

Роман дивиться скривлено, не дружелюбно.

Зіна Погано я хімію знала, ось і коктейльчик собі збацала. Але не жалкую, бо у Банку сперматозоїдів послуги дорогі. Хоча моральна розплата важка справа.

Роман А я от не жалкую. Ні про що не жалкую. Особливо як відпочив без тебе. Ніхто мозок не свердлив.

Зіна Авжеж, твоя фарбована лялька навіть слухає тебе з відкритим ротом.

Роман Так слухає, а ти…

Зіна Вибач, але ту дурню, що несе твоя макітра, не те що слухати, її повторити неможливо.

Роман Ну от, а вона навіть цитує мене.

Зіна Що? (сміється) цитує? Який жах, так у неї замість мозку диктофон, а її два розмальованих ока, то клавіші запису та програвання. Слухай, цікава конструкція. Чи не запитаєш ти, де у неї мікрофон, у носі чи…

Роман Досить!

Ліза Не кричи тут дитина.

Роман Яка там дитина? Дитина має ноги, руки, а це пузо!

Ліза (тихо) Твоє

Роман Моє. Моє було переспати з нею. І взагалі, мало з ким я переспав. Це що, щось таке важливе? Я навіть і не пам’ятаю з ким, коли, як. Головне що було. А ще головне! (кричить) Що мені мозок дірявлять, їжака під черепа кладуть, хочуть щоб моя голова вагітна була!

Зіна Твоїй макітрі обтяження не загрожують.

Роман Мовчи! Ти ще своє скажеш, коли будеш рюмсати одна з байстрючком. Тоді приповзеш і скажеш: Ромцю коханий!

Зіна посміхається

Роман Смійся! Приповзеш, гадюкою. І будеш сичати. Я чекатиму. До чого ці всі нерви, що я взагалі зробив? Я що, когось вбив? Чи в тюрму посадив? Я просто відпочив від напруженої роботи. І робота моя, то не мітлою мести…

Зіна Мітла тобі не сподобалася?

Роман (регоче) Подобається. Вона тобі до лиця.

Зіна Авжеж до лиця. Бо вимушена поки так підробляти синові на вітаміни.

Роман Підробляти мітлою. (регоче)

Зіна Смішно? (обурено)

Роман Ти з нею на відьму схожа.

Зіна На жінку

Роман Ні, (регоче) на відьму! Ще коси розпатлай.

Зіна На жінку (тріпоче волоссям)

Роман Відьма! (регоче)

Зіна Як відьма, то відьма!

Зіна хапає мітлу, та починає бити Рому.

Роман Ти що, збожеволіла? (все ще регоче) Яка сімейна драма. Вона мене мітлою.

Зіна припиняє бити, сідає на мітлу і… злітає. Роман закляк. Мовчки відсахується і вказує пальцем.

Ліза (захоплено) Ова! Це круть!

Зіна Р-р-р-є-є-є-х!

Пролітає над Романом.

Зіна Чого такі злякані очі? Чого не регоче твій пустий нічний горщик? Який зараз тарган мудрості повзає по його стінах?!

Роман Ав, ов…

Зіна (голосно сміється) Що? Нетяма! Давай вшивайся звідси, бо нашлю на тебе прокляття. (верещить) І швидко!

Роман на карачках тікає. Зіна спускається. Сміється.

Ліза Та це ж супер! Як ти йому!

Зіна Спалахнуло, розірвалося в мені все що накипіло! Тепер я не зупинюся. Давай приєднуйся.

Ліза (плескає в долоні, верещить, підскакує) З радістю.

Ліза іде за куліси, виносить мітлу. Розглядає її.

Ліза Тільки от як…

Зіна Та просто, впевнено. Сідаєш і злітаєш.

Ліза Ага. Сідаю і… злітаю! Треба як просто.

Зіна та Ліза злетіли. За кулісами чути крики.

Голоси Ааа! Відьми! Відьми напали!

Зіна (сміється) Бійтеся! Ще не напали, скоро нападемо! Р-р-р-є-є-є-х!

Ліза Р-р-р-є-є-є-х!

Дія2

Василь сидить у кріслі читає газету. Раптово злітає на мітлі Ліза. Вона на емоціях, розпашіла, балакуча, радісна.

ВасильА-а-а! (хапається за серце)

Ліза Любий, це я!

Василь (напружено, перелякано) А щ-що це з тобою?

Ліза Нічого. От навчилася літати. Я такі маневри роблю. Уяви, я притискаю….

Василь (перебиває) Маневри? Стоп. На цьому? Так, почекай я, я щось зовсім.

Ліза (лагідно) Розумію, важко уявити. Але це можливо, як у Гоголя, про Вія.

Василь (кричить) А! Мовчи! Я у штани мочився, коли старший брат мені перший раз читав. От і … тепер. (хапається за штани і вибігає)

Ліза (замріяно) Хм. Який він у мене романтичний. (розглядає мітлу) Ти диви, так його пробрало. Давно не бачила змін в його очах. Невже розбудила до себе почуття? (шум зливного баку у туалеті). Час романтики. Запропоную покатати його, з вітерцем. Впевнена, на мітлі він ще не катався. Ні за які грошики. Р-р-р-є-є-є-х!

Обережно заходить Василь у штанах іншого кольору. Ліза помічає це.

Ліза (лагідно) Ти такий чутливий, тендітний. Виявляється тебе ще можна за душу полоскотати. (подригує мітлою)

Василь (з острахом, споглядаючи на мітлу) Ти мою душу залиш у спокої. Не чіпай. Давай краще про тебе. Навіщо це тобі? (очами вказує на мітлу)

Ліза Мітла? Що незрозумілого, я на ній літаю.

ВасильЛітають на літакові.

Ліза (безпосередньо) А це сугубо індивідуальна річ. І досить комфортабельна. Оригінальненько зі смаком. На коротких дистанціях — просто супер, не знаю чи зможу долетіти до Австралії…

Василь (перебиває) Маячня. Ні, це просто маячня.

Спрацьовує радіоприймач на мітлі. Голос Зіни.

Голос Зіни Лізочку! Лізочку чуєш мене?

Василь (відсахується, кричить) А!

Голос Зіни Привіт Василю! (Василь вказує пальцем на мітлу) додам для тебе, по нашим ЗАКОНАМ, Ліза може літати на мітлі. А тобі Лізочко, ми летимо на Майдан, ти з нами? Приєднуєшся?

Ліза (весело) Так, так! Зараз буду!

Голос Зіни Гаразд, чекаємо! (награно-лагідною інтонацією) На добраніч, Василю!

Василь хитає головою.

Ліза Чудо техніки. Навіть у мітлах своя технічна революція.

ВасильТільки без того слова «революція». А що вона каже «ми» … То вас багато?

Ліза Так, якось недомовляючись, жінки все приєднуються і приєднуються. Ну все, (цілує) коханий. Не сумуй. Лягай спати.

Ліза сідає на мітлу та злітає.

ВасильТ-ти куди? Зачекай. Куди?

Ліза На Майдан. (Ліза улітає)

ВасильТак не можна! Це проти… проти закону… Ой горе мені. Мабуть це хвороба. Літає, не ходить, полетіла… Так це хвороба. Лікувати. Треба лікувати.

Василь іде до телефону, набирає номер.

Василь Ало, швидка! Так негайно! Швидку на Майдан. На Майдані відьми, їх треба терміново покласти у лікарню. Особливо одну з них, з косою у картатій спідниці. Що? Відьми кажу. До лікарні їх заберіть, одну обов’язково, Ліза звуть. Ні я не Ліза, я Василь. А до лікарні Лізу. Адреса? Київ, Майдан незалежності, н-небо… Що? Моя адреса? А навіщо вам моя? Я? Добре почуваюся. Я здоровий. Вони хворі. Вони літають на мітлах. Не треба мені швидка, я спокійний, я здоровий кажу вам! Та самі ви пішли в психушку! (кидає слухавку) Дибіли. Не знають що таке відьми. Ой горе мені! Що робити? А як боротися?

Хапає себе за голову сідає у крісло. Стук у двері. Заходить Артем Федорович.

Артем Федорович (заманливим голосом) Василю Петровичу, а у тебе двері розчинені.

Василь підхоплюється. Стає струнко.

ВасильА-артем Ф-федорович, проходь, будь ласка. Я, ми… Двері, то усім раді, особливо Тобі! (майже не вклоняється)

Артем Федорович роздивляється навкруги

Артем Федорович А де дружина?

ВасильА! Лізонько. Та… вона… з подружками (махає рукою). Фррр.

Артем Федорович Фррр?

ВасильФррр. Фррр. Фррруктові вареники роблять.

Артем Федорович Фррруктові вареники?

ВасильНу так, знаєш… вареники із фррр фруктами. Ну там такі різні фррр!

Артем Федорович Так, так. Фррр.

ВасильФррр Фруктові вареники. Варять фррр. Фрукти. Ні ну ти точно знаєш, варення! Так фрррр фруктові варення!

Артем Федорович та Василь вдавано сміються

Артем Федорович Варення.

ВасильНу так, жіночі справи. Фррр фруктові, варення всіляки, борщі, вареники.

Артем Федорович Вареники, варення, борщі… Ясно… Я тут у справі. Прийшов, так би мовити по-дружньому.

ВасильТак я завжди радий. Сідай, розповідай, Артем Федорович… Чайку?

Артем Федорович Ні, дякую. Я не на довго. Тут справа така, досить дивна. Так, дещо дивна. (пильно дивиться на Василя) У країні помічені випадки… так би мовити — відьмарства.

Василь (наче скрикує від болю та стону) А! Відьмарства!.. відьмарство, це жах… так жах відьмарство.

Артем Федорович Авжеж, адже вони літають

Василь (стогне) А! Так… літають… вони… от… відьми!

Артем Федорович І це, в прямому сенсі загроза. І чи маленька.

Василь (ледь стогне) Так, ой загроза…

Артем Федорович Ти ж розумієш, жінки не на кухні, не варять фррр фрукти. А просто фррр! (махає рукою до гори) І цей Фррр, відрізняється від того фррр. Розумієш?

ВасильТак, так. Розумію. Той фррр то не той фррр. (стогне) Ой, ой, як я розумію.

Артем Федорович І там (показує наверх) такі фррр, просто дратують. Бо одна справа варення, а інша справа літати на мітлі.

Василь здригується

Артем Федорович По-перше, одразу тільки-но помітили ці польоти — зльоту, як-то кажуть, підписали наказ: переловити усіх та до в’язниці. Навіть є перелік прикмет. Тримай, я копію приніс. (протягує Василеві папірці) тут усі матеріали. Потім детально вивчиш. (наголошує) обов’язково.

ВасильТа-так. (слушно хитає головою)

Артем Федорович (зачитує) Так от прикмети: на голові коса, а може і дві. (Василь здригається) Може бути брюнетка, блондинка, шатенка, не виключно і фарбована — так вони маскуються. (Василь прикушує губи) Носить спідницю, переважно картату (Василь хапається рукою рота), співає (Василь стогне) як правило відьми варять улюблені страви: (наголос збільшується) варення, вареники, борщ!

Василь (скрикує) А! Ні!

Артем Федорович Що ні?!

ВасильЛіза не варить. Вона просто сидить і дивиться. У мене куховарка варить.

Артем Федорович Ну якщо ваші доходи дозволяють.

ВасильДозволяють. Ні… але… Отже на останні копійки…

Артем Федорович Ну, це твоя справа, Василь Петрович. А от може куховарка… відьма?

ВасильТочно, куховарка, вона це все добренько вміє готувати. Ух, і ти знаєш, така добротна відьма. Товстелезна! Така (показує на лице) коса у неї, колись була точно, обскубла, замаскувалася. Така у неї (показує на рівень грудей) Отакі, заманює чоловіків. От хитрюга, а трясе ж ними як. Товстенна, здоровенна, м’ясиста. Точно відьма. І спідниця у неї картата. Лізочці дала поносити.

Артем Федорович Що дала поносити?

ВасильСпідницю.

Артем Федорович Хм. Я, безперечно, давненько не бачив твою Лізу, але… мені здавалося, вона (показує у повітрі тоненьку талію) е-е-е, витончена жіночка.

ВасильВитончена. А… спідниця така, що замотуватися у неї можна (робить рухи наче замотує себе) Наче сарі, знаєш, там Індія, астрал (показує наверх) Ой, ні-ні, ніякого астралу все тільки приземлене.

Артем Федорович Я тобі дам пораду приглядіти за всіма жінками у твоєму домі. Бо знаєш, на хвилі цього випадку, щоб перестрахуватися зараз у розробці новий податковий закон. Він так і звучить податок на відьмартсво.

ВасильЩо ви кажете?

Артем Федорович Так от. Так як відьмарство, ще згадується з давніх часів нашої історії, отже нічого іноземного та імпортованого в цьому немає. Але це коштовна річ яка має історичну цінність. Тому ті сім’ї де з’явилися відьми будуть сплачувати 20 відсотків з доходу всієї сім’ї.

ВасильОх-хо-хо.

Артем Федорович А враховуючи те, що відьмою вони народилися, то в обов’язковому порядку, треба буде переглянути всі доходи сім’ї з дня народження відьми. Борг, накопичений роками, зобов’язати сплатити до кінця цього року. І так, як це борг, на нього нараховуватиметься пеня. За кожен рік окремо. Схема вираховування пені ще у розробці секретаріату влади.

ВасильЩоб мене вовкулаки побрали. ой, тьху-тьху.

Артем Федорович А нововведення по сплаті комунальних послуг? Якщо у сім’ї є відьма, це розглядається як приписка ще однієї особи. Тому сплата за послуги подвоюється.

Василь Мені вже темно на очі від цифр.

Артем Федорович Ще не все. Ще є транспортний засіб.

Василь Який засіб?.. транспортний…

Артем Федорович Мітла. На неї також є податок. Забруднення атмосфери, податок за сполошення хмар, розвіювання сонячного проміння, пташина конкуренція, збільшення пташиного гніту, адже деякі птахи можуть і того… ну самі розумієте… самі уявіть, жінку на мітлі побачити. Не кожен організм таке витримає.

Василь О, це я дуже розумію.

Артем Федорович Також, компенсація зарплатні метеорологам, бо мітли псуватимуть їх прогнози. Та додаткова опція гараж для мітли у квартирі. Квартира — то жилий фонд, а тут гараж. Ця опція також ще в розробці. От тепер і думай, чи потрібна відьма у домі?

Василь хапається за серце. Артем Федорович нахиляється над ним.

Артем Федорович (пошепки) І ніяке кумівство від цього не врятує. (піднявши голос) Добренько. Літературу на вивчення залишаю. Піду додому своїх жінок контролювати. На добраніч.

Василь тільки махає рукою. Артем Федорович виходить.

Дія 3

Василь сидить у кріслі, тримається за голову. Забігає Ліза. Ставить у кут мітлу.

Ліза Привіт любий!

Василь вскакує з крісла. Наче хижак обходить Лізу.

ВасильНагралася?

Ліза Так!

ВасильНакаталася?

Ліза Так!

ВасильБільше не будеш.

Ліза Як то?!

Василь А от так-то. Я це розцінював як хенд мейд, по типу вишивання на п’яльцях, в’язання та інші жіночі сюсі-пусі. Але це вже не сюсі. І далеко не пусі! Пусі мусі! Це гроші! (махає паперами) Цей бюлетень мені приніс Артем Федорович! І це закон!

Ліза Чого кричиш. Як завжди обійди його.

ВасильЯ і обійду. Ти викинеш мітлу. І гроші наші збережені.

Ліза Ні. Тобі ж ніхто не заважав проробляти протизаконні операції, чи людей звільняти без вихідної допомоги. Ти просто обходив закон і робив що тобі заманеться. От і зараз. Обійди. А я простуватиму собі у просторі скільки мені заманеться.

ВасильТак не вийде. Вони всіх перерахують, запишуть, бо вони становлять загрозу для влади. Для мітли нема кордонів.

Ліза (з задоволенням) Нема

ВасильВона перелітає будь-який паркан.

Ліза Авжеж! Будь-який!

ВасильКхи-хм! От у цьому і річ. Перешіптуються там (показує нагору). Бо охоронці не можуть так кружляти.

Ліза Ти помиляєшся любий, зараз ми, жінки, там (показує пальцем нагору) а всі інші з їх товстими ляльками охоронцями тут, на землі.

ВасильТак, анти владні балачки залишиш своїй Зіні. А я забороняю! Сама не зробиш, силою примушу.

Ліза Тільки спробуй.

ВасильБунт?! На кухню!

Ліза Не піду.

Василь (перелистує папери) Нічого я дочитаю до того місця як боронитися від відьом треба. Зараз, зараз. О, прикмети: Справжня відьма хоч коли-небудь у житті носила косу, а може й дві. (до Лізи) Нумо, швидко розплети ту дурну косу! Ти ж усе життя її носиш! Швидко я сказав!

Ліза (розплітає) Будь ласка. Тільки не нервуйся так.

Василь (продовжує) Відьма варить борщ, та ліпить вареники з м’ясом. Хай мене розірве грім! Носить спідниці…

Ліза Припини ту дурню читати. Яка жінка не носить спідниці? Всі жінки носять спідниці.

ВасильКартату! А ще любить брошки. Читати книжки. Любить містику… Ніякого кіно! І книжок! Співає! Будь проклята твоя консерваторія!

Ліза Любий, заспокойся, то дурня. Всі співають. А деякі шотландці чоловіки спідниці носять. Вони що також?

ВасильТак, відьми! Ну що, що ти сперечаєшся? Чого тобі вдома не сидиться?

Ліза (невинно стискує плечима) Бо насиділася. Це не дім, це в’язниця. А з мітлою — воля. Там повітря. Знизу красиві пейзажі. Не видно як п’ють пиво у парку, як харкаються, не видно бомжів, злодіїв. Там вітер, блакитне небо, та зелені плями знизу.

ВасильВоля, в’язниця… Отож, в’язницею твої походеньки, вірніше, політалки, тхнуть. Вас усіх за коси похапають і за грати. Там тоді співати будете, Джельсаміно, хренові.

Ліза Ну і буду. (Затягує спів).

Василь затуляє Лізі рота.

ВасильЦиц!

Ліза кусає його. Василь скрикує.

Ліза Щось набрид мені цей цирк. Починає мене дратувати твоє нерозуміння.

ВасильДратувати? Он яке слово вимовляєш…

Василь біжить до мітли хапає її.

ВасильВсе, забудь. Цього ровару в тебе вже немає.

Ліза Вибач, але це перебільшення (обурюється) Це мій транспортний засіб і мені вирішувати є він у мене, чи ні. (топає ногою)

Василь (сміється) Перший раз бачу як топаєш, це схоже на биття копитом. Може ще й хвостом луснеш, чортенятко в спідниці.

Ліза Віддай, це моє! Це моє власне волевиявлення, це мій транспортний засіб!

ВасильВін застрахований?

Ліза Я п’ять років просила тебе купити мені машину. Ти відмовляв, кажучи що у мене курячі мізки. І мені весь час було цікаво а як ти зі своїми щурячими мізками рулиш, як ти зі своїм поганючим нутром взагалі то живеш?! (хапає мітлу. Вони удвох її тримають) Віддай!

ВасильН-не віддам!

Ліза Віддай. Це моє. Сугубо моє.

ВасильВсе що твоє, то спершу моє.

Ліза (з подивом дивиться) Мою білизну ти з першу носив?

ВасильЯ тобі її купив.

Ліза Мітлу купив?

ВасильНі

Ліза Тоді вона моя!

Ліза штовхає ногою Василя. Він відпускає мітлу. Падає у крісло. Ліза сідає на мітлу та злітає.

Ліза Поміркуй, мій пупсику, може краще мир зі мною?

Ліза улітає. Василь бігає по кімнаті не знає за що хапатися. Бубонить собі під носа.

ВасильПодатки на відьмарство. Теж мені, це не жарти… відьмою стати… воля… закон… тюрма… От, теж мені, вигадала. Я знайду як тобі мітлу повідривати, поскручувати той мотлох баби-яги у баранячий ріг. Буде тобі воля. За косу і на кухню. Ні, на кухню вже загрозливо, за п’яльця, хрестиком нехай щось мені вигаптує. Сорочку, штани, труси…

Ввалюється п’яний Артем Федорович. У руках пляшка віскі. Він гикає.

Артем Федорович Василю, гик, я до тебе. Нема мені до кого, гик.

Василь (перелякано) Т-т-та проходь, тільки, якщо можна, ненадовго.

Артем Федорович Ненадовго? А чому? Тссс! А я знаю (горює) я знаю (наливає віскі) Пий. Я все про тебе знаю. Гик.

Василь ковтає віскі.

Артем Федорович (знову наливає протягує Василеві) Пий ще, бо я ба-а-агато чого знаю. Гик.

Василь переляканий, миттю ковтає. Протягує сам, щоб той налив.

Артем Федорович О, ти правильно оцінюєш мою інффформацію, гик.

Наливає. Василь знову випиває.

Артем Федорович А тепер скажи. Чому?!

Василь тупить очі.

Артем Федорович Ну от чому?! А? Сучий ти сину. Ну от чому?! А?

Василь, трясучись відкриває рота.

Артем Федорович Чому ти не сказав мені…, що мій син бовдур? Га? Гик.

Василь тільки гикає у відповідь.

Артем Федорович Добре, бовдур то добре. У мене сьогодні більше горе. Моя Клавка. Моя пухнаста Клавусько. Дурепа безголова. І син, бовдур, то її безголові гени. Розумієш? (Василь у заперечення хитає головою) Я знав, що в цьому питанні ти мене зрозумієш. А як же, я їй шубу, я їй курорти, (показує спотворене обличчя) Я їй мазюки на усю мордо-фізьйономію, гик. Яка б вона у неї не була, все ж для краси, гик. Щоб моя мурмуклавочко, дурепа безголова, красиву фізьйономію мала… І що вона мені? Ти знаєш що? (Василь гикає) Я знав, що ти мене зрозумієш. А вона фррр! (змахує рукою догори. Василь слідкує за рухом. Втрачає рівновагу. Артем Федорович його утримує) Так, Фррр! Як і твоя. Моя і твоя фрррундулеточки.

Василь від жаху закриває рота.

Артем Федорович А ти думаєш, чого це я з віскі? (дивиться на пляшку) З залишками розкішних віскі швендяю по вулиці. Я (!) гик. Артем Федорович! Сам Артем Федорович! І швендяю, наче підліток з акційним народним пойлом, з пивасиком. Гик. А тому, Васильку, і швендяю, бо моя пухнаста Клавочка, без-бе-без усіляких мозо, мозоківськ. гик. Ширяє у повітрі, як остання курка.

ВасильГик. Курки, не літають.

Артем Федорович (Дивиться здивовано) Що? Серйозно? А як же вони (махає крилами)

ВасильА хто їх знає. Може у них мітли.

Артем Федорович Може… (розливає. Вони випивають) Це все добре, але треба щось робити. Я тобі як мисливець на куріпок кажу, Васю, треба щось робити. Гик.

ВасильМисливець, це… (імітує стрільбу угору)

Артем Федорович Угу.

ВасильНі, то кримінал. Нас за грати.

Артем Федорович За цих? (пошепки) Ні, медальку дадуть.

ВасильНі, я на макруху не піду.

Артем Федорович Тоді щось думай… (гладить своє підборіддя) А! От придумав. У них є така, головна у них. Вагітна.

ВасильЗінка

Артем Федорович Ну от, ми ту Зінку, за грати посадимо. А свого лідера організуємо. І всіх їх приборкаємо. А?! Як тобі мій піар-хід?! (б’є себе у груди)

ВасильНепогано. Але якого лідера? Гик.

Артем Федорович А ми зараз подумаємо, гик, хто у нас надійний жіночої статі, хто рвався до керівництва, розоро-трощуючи спідниці, та кажучи, що будь-якого чоловіка за пазуху втовкне! Гик.

ВасильЧасом вони не на мітлах? Гик.

Артем Федорович Гадаєш усі?

Василь ствердженно хитає головою

ВасильЯкщо не всі, то де гарантія, що не обдурить нас і не сяде на мітлу?

Артем Федорович Згоден (горюючи) от задача. Кепські справи. (перехиляє пляшку, вона порожня. Злизує знизу краплю) Є! План Бе! Операція, гик, перевтілення. Ми зробимо жінку таку, яка нам потрібна!

Василь (витріщує очі) Ц-це як? Зробимо.

Артем Федорович Маскарад! Все, давай неси гардероб своєї Лізи, чи то куховарки. (Василь не розуміє) Давай, давай нема часу. (Василь уходить)

Артем Федорович (телефонує) Ало. Семен Семенович? Та чую чую. У нас тут є пастка для них усіх. Але нам потрібна допомога. Дуже потрібна допомога нам. Усім. Гик. Зловіть цю Зінку, ватажка їхнього. Так заховайте. У нас тут є піарідейка. Добре, добре, чекатиму сигналу.

Василь приносить одяг.

Артем Федорович Все зехенпехен, як кажуть чіткі німці. Влада ще стоїть.

ВасильДе стоїть?

Артем Федорович Ну так би мовити, стоїть як стійкий солдатик, ну тільки не солдатик, а цим, ну головним органом стоїть.

ВасильЩо?

Артем Федорович Орган головний. Як його. (Василь випячує очі) Стійкий Ге-гене-генета-генералісімус. От! А ти про що?

Василь (стрясає головою) Ні про що.

Артем Федорович Так от Головний орган генетаралісимус, покладає на тебе Василь, найвідповідальнішу місію. Назвемо її — місія чоловічої спроможності.

ВасильЩо?

Артем Федорович Що, що, бабою будеш.

ВасильНе буду

Артем Федорович Будеш, бо нема більше кому. А я твоїм суфлером буду. Підкажу що куди кому сказати.

ВасильПерепрошую, яка з мене баба? Гик

Артем Федорович (згинає пальці у клас) Отака! Суперова баба! Давай часу нема. Зараз зловлять Зінку і ми маємо бути вже у лавах.

ВасильНа лавах ми будемо, а ті відьми шмогатимуть нас різками.

Артем Федорович Не патякай, а давай міряй. (перебирає речі) Ой, і перука тут є. Файна! Йїїї, скільки реквізиту. Оригінальненько.

Василь намагається вдягнути бюстгальтера.

Артем Федорович Ні, щось він погано пасує тобі, давай цей момент разом із стрінгами пропустимо. Одразу сорочку, спідницю.

Артем Федорович допомагає вдягнутися. Позаду тихо заходить Роман. Не розуміючи, на все це дивиться.

Роман ви що? Там таке, а ви тут?

Артем Федорович Тшшш! Ти краще допоможи. Макіяж будеш малювати, бо у мене щось руки гуляють.

Роман А навіщо це?

Артем Федорович Капкан для відьом. Наживка.

Роман Вони його розірвуть?

Василь здригується.

Артем Федорович Ні вони його слухатимуть.

Роман (посміхається) Буде концерт? Василь співатиме? Голубая луна…

ВасильБачиш, це не серйозно.

Артем Федорович А що він, зелений розуміє на народних героях. Йому б дівку помовтузити. Домовтузилися, що тепер самі вимушені пластир до дупи приклеїти.

Роман Це точно. Невідомо, що в головах тих булькає. Добре якщо тільки суп жаб’ячий.

Роман та Артем Федорович відступають від Василя.

Артем Федорович Ой, лялечка, ну Василинко як намальований.

Роман Точно, тільки у рамку цю красу вставити, та на аукціон окружної дороги.

Артем Федорович Аж цілувати тебе хочеться

Артем Федорович лізе цілуватися, Василь відмахується. Роман відтягує Артема.

Роман Потім будете

Артем Федорович Хороша, чортовка вийшла. Гарнюня моя. А я б закохався.

Роман Якщо всі баби стануть відьмами, то точно будемо кохатися.

Артем Федорович і Василь з докором втуплено дивляться на Романа.

Артем Федорович (до Романа) Так, іди і сідай там, біля дверей у кімнату. Коли наш герой загонить їх усіх туди, зачинеш двері. Я викличу допомогу і їх у буцегарню. Зрозумів?

Роман А то.

Артем Федорович Транспорт. Мітли не вистачає.

Роман дає Василеві мітлу.

Артем Федорович Ану спробуй, може фррр!

ВасильНе хочу.

Артем Федорович Влада каже треба, Васю. Давай на мітлу. І фррр!

Василь сідає. Артем Федорович показує злегка підстрибнути. Василь з острахом присідає, піднімається.

Артем Федорович Та не бійся ти. Стрибай.

Василь стрибає. Не летить.

Артем Федорович Так, залазь на стіл. О отут і будеш стояти слова казати.

Дзвонить телефон. Що, спіймали? От і добре. Ми готові. Усі готові. Давай, Василю, до дверей! Махай мітлою і зви усіх сюди.

Василь спотикаючись за спідницю, пробирається до дверей. Артем Федорович відкриває двері. Василь махає мітлою. Каже все писклявим голосом.

ВасильАгов! Бабоньки! Сюди! (пошепки) Жах, ті відьми обернулися.

Артем Федорович висовується у двері.

Артем Федорович Красуню, ти їх привабила, пиріжечок ти мій. Махай, посміхайся і махай, губоньки розтягни. Давай розтягуй посмішку, щоб помада лускала, блищала червоним хфонариком.

ВасильСюди! Сюди! (перелякано) А! Летять.

Артем Федорович (біжить ховатися) На стіл, давай на стіл!

Василь падає, перевертає вазу, скакує, поправляє перуку. Вдирається на стіл. Засовує мітлу між ніг.

Заходять жінки.

Жінки Що тут? Де Зіна? Хто знає?

Артем Федорович (пошепки з-за штори підказує) Нещастя сталося.

Василь (пищить) Нещастя сталося. Зіну нашу надійно заховано. (тримає ногами мітлу. Пальцями показує перед своїм обличчям грати) За гратами вона. До скону віку за гратами.

Жінки Як то? Як за гратами? А що ж тепер?

ВасильА тепер, бабоньки, за мною підете.

Жінки Куди це? І хто ти. Пискля якась. Хтось її знає?

ВасильЯ учениця Зінки, вона моя найкраща подружка була. Вона мене таких перуетів навчила на мітлі робити. Петлю Нестерова, бочку…

Артем Федорович Що ти мелеш, то баби…

ВасильЩо б ви не мололи, бабоньки, а правда за мною. І ви підете за мною.

Жінки Цікаво. Тебе не було, а тут, раз, з’явилася і одразу за тобою?

ВасильА за ким? Лише за мною наше бабське світле майбутнє, лише я можу вам осяяти його.

Артем Федорович Заманюй у кімнату.

ВасильМіж іншим у тій кімнати є дещо для сяяння. Там у барі шапмпусік, шоколадки, презервативи. Ну кому треба.

Жінки Кому треба? Які презервативи? Жіночки, а часом це не розмальований мудак?

Василь (перелякано) ви що? Як ви так можете?

Жінки Пищить, бо кастрований.

ВасильВам що, тілесні докази потрібні?

Жінки Атож, давай злітай на мітлі. Доведи.

ВасильІ злечу.

Жінки І злети.

ВасильЗлечу, злечу (підстрибує. Зістрибує зі столу) Фррр! Я полетіла. (стає на ноги на підлозі у позі «ластівка»)

Жінки Доліталася. Роздягай його!

Жінки нападають на Василя, знімають, рвуть одежу. Роман та Артем Федорович починають допомагати Василеві. Їх також бють. Чоловіки верещать. У дверях зявляється Зіна.

Зіна Р-р-р-є-є-х! (жінки обертаються) Я вільна! Не існує грат, щоб могли втримати жінок, не існує перепонів для жіночої душі. Полетіли, будемо планувати майбутнє.

Жінки вибігають. Чоловіки хапаючись за все, що у них є і болить, підіймаються. Стогнуть.

Василь (геть розірвана одежа) План Бе, план Бе-е-е! Влада, генералісимус, герой, стоїть…. А не стоїть!

Артем Федорович Тримаючись за бік. Якщо так справи підуть, то вони знищать усіх нас.

Роман Зметуть мітлами з Землі-матінки.

Артем Федорович Ой, це точно, зметуть. Що ж вигадати?..

ВасильВсе. Ти можеш вигадувати, але я не приймаю участі у вашому шоу під назвою «приборкати стадо горгон». Я відчув їх щупальця. Не хочу. Я краще ще вип’ю, лягу спати і Бозенька зробить так, що завтра все вщухне, що завтра це все зникне і буде рай на Землі.

Артем Федорович Бозенька! Точно! Як я забув! У мене є план!

ВасильІди додому і там плануй, перевдягайся, мармизу свою фарбуй, перетворюйся на червоного ліхтарика, метелика, жабу, на мітлі літай. А я все, на глюкався…

ВасильЗ відьмами боролися хрестом та іконами. Ми порозставляємо святі речі, запалимо свічки…

Роман Вб’ємо у кожну осиновий кіл.

Артем Федорович і Василь дивиляться на Романа

ВасильА ти, Романе, ще кровожадніший, ніж Артем із помадками. Я н-н-не знаю чи зможу я вбити кіл.

Артем Федорович Дійсно, а може це вихід. Отже заманюємо і там орієнтуємося на місці. Давайте, готуємося.

Артем Федорович, Василь, Роман запалюють свічки, розставляють ікони. За вікном верещать жінки.

Дзвонить телефон Артема Федоровича.

Артем Федорович Так, Семен Семенович. Та ви що. Та ну. А як? Хай мене. Отакої. Добре. (кладе слухавку) Уявляєте, вони їх саджають за грати, а вони невідомо як — із камер без вікон — тікають, вже під дверима цілий загін поставили, а вони бац і щезають, бац і на волі. Хлопці, що то діється?

ВасильАпокаліпсис, кінець світу. Тепер і відчуй себе, як було чоловікам у часи матріархату. Навколо печери, мамонти, динозаври і ці, гаргони на мітлах. От воно — пекло, от воно покарання Господнє.

Артем Федорович Не вішай носа, у нас ще є в запасі осинові коли. Якщо все вийде, то бац і приструнимо, бац і встановимо все на місце.

Роман Треба ж таке, у в’язницю посадили, а вони всі вирвалися. Сміються. (передражнює) Р-р-р-є-є-х!

ВасильНе кричи. Бо я вже блюю від цього крекеке.

Роман От стерви, вся їх сутність вилізла на волю. Хто тільки дозволив тим жінками бути вільними? Хто їм дозволив з кухні вийти?

Василь (без емоційно) Дві лесбіянки (робить у повітрі цифру вісім) Клара Франкенштейн та Роза Хендехох. От їм і дякувати за це пекло.

Роман Дурні баби. Хаос.

ВасильХаос? Економіка заметена мітлами. Суцільні бунти. А вони, відьми, ну відьми. Крізь грати, як вони так… Тихо. Чую Лізу.

Ліза Р-р-р-є-є-х!

ВасильХовайтеся, ми її схопимо.

Роман та Артем Федорович стають за дверима. Як тільки заходить Ліза вони її ловлять.

Ліза Відпустіть!

ВасильТш-ш-ш! Лізо! Любо! Ще подякуєш мені.

Ліза За що?

ВасильЩо вберіг від хибного шляху.

Ліза помічає Романа

Ліза А і ти тут, бик-запліднювач.

Роман Ну-ну!

ВасильНе слухай її, то у ній диявол сидить. Зараз по виганяємо.

Вони скручують Лізу мотузками. Садять посередині. Василь навколо Лізи розставляє свічки.

Забігає Зіна. Василь бере хреста та наводить на Зіну.

ВасильОй-йо! Відьмацьке заводило! Чур тебе!

Роман Точно, вона найвідьмацька стервова відьма.

ВасильЦе ти, хай тебе, щурі, миші, жаби поберуть, вигризла дірку у голові моєї Лізи.

Роман І мені їжака до черепа штовхала, сучко!

ВасильТепер я тебе хрестом. (лякає хрестом) Вижену з тебе диявола!

Зіна сміється.

Зіна ви що, збожеволіли?

До них підбігає Артем Федорович з іконою стає і починає показувати її.

Зіна Дурники ви. Чого ви чекаєте? Що я заб’юся у конвульсіях та з мене черв’яки полізуть? Дивні ви. З тебе, Романе черв’яки не лізли, коли ти на морському узбережжі з дівкою бовтався у той час, коли вагітна дружина на обстеженні лежала? Не лізли?

Роман Ти відьма, а я чоловік.

Зіна А з тебе, Василю, не лізуть черв’яки, не вискакують із дупи жаби, коли ти людей залишаєш безробітними? Коли урізуєш їм зарплатню? Не лізуть?

Василь Все законно.

Зіна А ти, Артеме Федоровичу не давишся слимаками, не блюєш щурами? Що з тебе лізе, коли заробляєш на алкоголі та марихуані, що лізе, коли вигадуєш нові податки та збільшуєш ціни?

Артем Федорович Ці справи то не про твою цікавість. Жінці місце на кухні!

Зіна робить крок уперед, чоловіки починають махати святими речами.

Зіна Які ж ви жалюгідні. Які ви нікчемні, коли жаба під серцем, коли залякані. Ви трясетеся, бо не знаєте що з цим робити. Ви видали закон, але його неможливо виконати. Ви намагаєтеся сховати проблему за грати, але вона все одно на волі. Ви залякуєте, ви принижуєте, ви застосовуєте силу, але нічого, нічого не можете заподіяти.

Артем Федорович Авжеж, справи диявольські.

Зіна Невже ви ще не зрозуміли — з нами Бог, він на нашому боці, на стороні жінок. Бо ви, чоловіки, перевернули світ з ніг на голову.

Роман А що ви накоїли, подивись який розгардіяш на вулиці.

Василь Жодна установа не працює.

Артем Федорович На вулицю вийти не можна, мітли пікетують.

ВасильІди звідси, бісове створіння.

Зіна Нажаль ви нічого не зрозуміли.

Зіна робить крок уперед. Чоловіки із жахом відсахуються.

Зіна Чому ви боїтесь мене? Тому що ви не впевнені до кінця у тому на чийому боці Бог. (Гладить свій живіт) Це Боже чудо — виношувати, та давати життя. Якби ви, чоловіки, могли давати життя ви б цінували його, ви б берегли його. Ви б зробили все, аби життя стало Раєм на Землі. Як це зробив Господь Бог! Скажіть, Бог — жінка, чи чоловік.

Роман Авжеж чоловік.

Зіна От і подивіться на той світ, на ту природу, яку створив Бог, чоловік.

Ліза Сонячні світанки, веселки, ліса та озера, моря. Скрізь, куди не поглянь він надихнув життя. То справжній чоловік який милується народженням та створює красу, він вміє дарувати життя.

Зіна А ви, хто ви? Хіба ви достойні називатися чоловіками? У вас є сила. І замість того, щоб оберігати, підтримувати, створювати — ви все руйнуєте. Ви всі людські цінності обертаєте у руїну. Хто ви? У вас є влада, ви пишете закони, встановлюєте порядки і прикриваєте все що смердить справедливістю та іменем Бога. Називатися чоловіком, то честь. А у таких як ви немає честі, тому ваша стать невідома. Ви ні жінка, ні чоловік…

Роман Що за натяки

Артем Федорович Та не слухайте її на нашій стороні закон.

Зіна Закон це Бог! Бог — це народження.

Ліза Вона от-от має народити дитину. Народити! Тому закон найголовніший, Божий, на її стороні.

Зіна піднімає Лізу. Ліза розплутує мотузки. Зіна та Ліза підходять до ікони, цілують, цілують хрест. Василь з подивом на це все дивиться. Ліза та Зіна беруть у руки свічки. Насуваються на чоловіків. Із кожним словом, три чоловіки сідають на підлогу та мовчки охоплюють голови руками.

Зіна Вам нічого не залишається, аби прийняти наші правила. Правила життя! Любов, щирість, кохання, пестощі, солодкий плескіт немовля, посмішки, яскраві сяючі очі — світ, який хочуть жінки. Світ ніжної матінки Землі.

Ліза Навіть злива має ніжні розливи темних скупчень хмар.

Зіна Спадає страх, є тільки безмежна любов, любов до всесвіту.

Ліза Жінкам важливо, щоб у їхній бездонній душі віддзеркалилося, відлунювалося безмежне космічне Божественне кохання. А коли цього нема…

Зіна Коли цього нема, все жіноче нутро вивертається для встановлення справедливості. Адже так важливо, щоб діти, народжені жінкою народжувалися у коханні. І заради цього, заради життя дітей, жінка іде на все. Жінка змінюється, перевтілюється, бере мітлу, та злітає. І ніщо, ніщо її не зупинить.

Ліза Не зупинить

Зіна Жінку не можна засудити, закрити, кинути за грати. Жінка вона не підвладна примітивному виміру псевдо-чоловіків, суддів, катів. Жінка, — творіння Бога!

Ліза Витвір Бога!

Завіса.


Другие статьи из этого раздела
  • «Я ХОЧУ ЖЕНИТЬСЯ» Татьяны ГОЦАК

    Действующие лица намеренно детально не представлены автором. По ее задумке воображение читателя само должно подсказать, как выглядят ЛГ

Нафаня

Досье

Нафаня: киевский театральный медведь, талисман, живая игрушка
Родители: редакция Teatre
Бесценная мать и друг: Марыся Никитюк
Полный возраст: шесть лет
Хобби: плохой, безвкусный, пошлый театр (в основном – киевский)
Характер: Любвеобилен, простоват, радушен
Любит: Бориса Юхананова, обниматься с актерами, втыкать, хлопать в ладоши на самых неудачных постановках, фотографироваться, жрать шоколадные торты, дрыхнуть в карманах, ездить в маршрутках, маму
Не любит: когда его спрашивают, почему он без штанов, Мальвину, интеллектуалов, Медведева, Жолдака, когда его называют медвед

Пока еще

Не написал ни одного критического материала

Уже

Колесил по туманным и мокрым дорогам Шотландии в поисках города Энбе (не знал, что это Эдинбург)

Терялся в подземке Москвы

Танцевал в Лондоне с пьяными уличными музыкантами

Научился аплодировать стоя на своих бескаркасных плюшевых ногах

Завел мужскую дружбу с известным киевским литературным критиком Юрием Володарским (бесцеремонно хвастается своими связями перед Марысей)

Однажды

Сел в маршрутку №7 и поехал кататься по Киеву

В лесу разделся и утонул в ржавых листьях, воображая, что он герой кинофильма «Красота по-американски»

Стал киевским буддистом

Из одного редакционного диалога

Редактор (строго): чей этот паршивый материал?
Марыся (хитро кивая на Нафаню): его
Редактор Портала (подозрительно): а почему эта сволочь плюшевая опять без штанов?
Марыся (задумчиво): всегда готов к редакторской порке

W00t?